Солунська (Салоницька) болгарська чоловіча гімназія «Святі Кирило та Мефодій» () — перша болгарська чоловіча гімназія в Македонії, один з найвизначніших центрів болгарської просвіти.
Гімназію було засновано восени 1880 року в місті Салоніки й існувала до 1913 року. Наступником Салоницької гімназії вважається Національна гуманітарна гімназія «Святі Кирило та Мефодій» у Благоєвграді, Піринська Македонія, Болгарія.
Гімназія та політична боротьба
Як і все болгарське суспільство в Салоніках, після 1893 року учні та вчителі гімназії були розділені на два табори — «революціонери» й «еволюціоністи». Гімназія була одним із центрів боротьби між двома течіями.
Погляди прибічників еволюційного розвитку пов'язані з позицією екзархів щодо необхідності продовження культурно-просвітницького й економічного розвитку населення Македонії легальними засобами.
Революціонери були прихильниками ідей щодо підготовки збройної боротьби за автономію Македонії. Багато випускників гімназії приєдналися до анархічної групи салонікських атентатів.
З 2 до 4 січня 1903 року в кабінеті фізики проводились засідання Салоницького конгресу, на якому було прийнято рішення про підготовку до Ілінденського повстання.Божинов, Воин. Българската просвета в Македония и Одринска Тракия 1878–1913, София 1982, с. 145 22-24 квітня 1910 року в гімназії проводилось Перше загальне засідання Болгарської Матиці.Жечев, Николай. «Българска матица в Цариград», Македонски преглед, г. XV, 1992, кн.1, с. 51.
Відповідно до сучасної македонської історіографії, суперечки спалахували між учнями й учителями з болгарським і македонським самоусвідомленням.
Гімназія в художній літературі Іван Вазов присвятив гімназії вірш «Візит до Салоницької гімназії», частину циклу «Македонські сонети». Приводом для написання віршу стало його відвідання гімназії 1884 року.
Директори й учителі гімназії
В гімназії викладали відомі болгарські вчені та просвітники. Першим директором вважається Божил Райнов. Кузман Шапкарев керував гімназією перший рік як головний учитель, а другий — як наглядач.«Пламъкът на солунския светилник» юбилеен сборник, Народна просвета, София, 1970, стор. 293.Ганчев, Добри. «Спомени», изд. Слово, 2005, стор. 188.
Директори Кузман Шапкарев — (1880–1881) (головний учитель) Божил Райнов — (1881–1883) Георгі Канділаров — (1883–1887) Константин Стателов — (1888) Начо Начов — (1888–1891) Димитр Хаджиіванов — (1891–1892) Васил Кинчов — (1892–1893) Михаїл Сарафов — (1893–1896) Анастас Наумов — (1896–1897) Христо Матов — (1896 — ?) Нікола Начов — ? Атанас Ченгелев — ? Антон Попстоїлов — (1907–1909) Тодор Дечев — (1909–1912) Георгій Белев — (1912–1913)
Учителі Васил Кинчов (1888–1891), учитель хімії Владислав Алексієв (1884–1962), юрист Григор Пирлічев, письменник Герче Петров (1895–1897), революціонер Іван Караджов (1875–1934), революціонер Константин Величков (1890–1891), письменник і політик Трайко Кітанчев, публіцист і революціонер
Відомі вихованці Андрій Ляпчев, політик, прем'єр-міністр Болгарії Борис Сарафов, революціонер Гоце Делчев, революціонер Даме Груєв, революціонер Євтим Спространов, публіцист і громадський діяч Тодор Александров, революціонер, лідер ВМРО протягом 1919-1924 Іван Михайлов, революціонер, лідер ВМРО протягом 1924-1934
Примітки
Джерела
Георги Кандиларов, «Българските гимназии и основни училища в Солун», София 1930 Воин Божинов, «Българската просвета в Македония и Одринска Тракия 1878–1913», София 1982 Кузман Шапкарев, «За възраждането на българщината в Македония», София 1984 Павел Шатев, «В Македония под робство», София 1934; София 1983 (3-то издание) Сборник «Солун», София, 1934 (Спомени на учители и възпитаници на Солунските български училища) Павел Шатев, «В Македония под робство», София 1983 — та — главы о Солунской гимназии. Кузман Шапкарев, «За възраждането на българщината в Македония», София 1984 — та — главы о Солунской гимназии. Стоян Николов. Съдбата на българите в Солун преди и по време на Балканските война (1912–1913), в: «Македонски преглед», брой 2, 2008. Воспоминания Димитра Цухлева, в: «Македонски преглед», брой 4, 2007. Вазов, Иван. «Посещение на Солунската гимназия», вірш Как бе създадена българската гимназия в Солун и дейците след 1869 година