Серж Аро́ш (; 11 вересня 1944, Касабланка) — французький фізик, лауреат нобелівської премії з фізики 2012 року (спільно з Девідом Вайнлендом) з формулюванням за «створення проривних технологій маніпулювання квантовими системами».
Біографія Серж Арош народився 11 вересня 1944 року в Касабланці, Марокко. Батько Сержа, Альбер Арош був адвокатом і походив з родини євреїв-сефардів. Мати, Валентина Рубльова, походила з єврейської (ашкеназької) родини, що виїхала з Одеси.Origines et généalogie de Serge Haroche, prix Nobel de physique. Його бабуся та дідусь (Ісаак та Естер Арош) очолювали міську школу Всесвітнього єврейського союзу École de l'Alliance Israélite.The Alliance Israélite Universelle and the Jewish Communities of Morocco (стр. 192) Bibliothèque de l'Alliance israélite universelle: Mme Esther Haroche née Azerrad Коли Сержу було 12 років, Марокко проголосило незалежність, і його родина переїхала до метрополії Франції.
У 1963–1967 роках вивчав фізику в Еколь Нормаль та на факультеті наук Паризького університету. 1967 року захистив докторську дисертацію. 1971 року захистив другу докторську дисертацію. Його науковим керівником був нобелівський лауреат з фізики Клод Коен-Таннуджи. З 1967 року працював професором з фізики та водночас як науковець CNRS. З 1973 року викладав в Еколь політекнік, а з 1974 року став професором Університету Париж VI, де працював до 2001 року. З 2001 року він — професор Колеж де Франс, завідувач кафедри квантової фізики. Як гостьовий професор викладав у Єльському, Гарвардському, Стенфордському університетах, Массачусетському технологічному інституті, університеті Ріо-де-Жанейро.
Нині він проживає в Парижі. Арош є членом Французького, Європейського та Американського фізичних товариств. Серж Арош одружений і має двох дітей. Дядько французького співака Рафаеля Ароша.
Дослідження Серж Арош — фахівець в галузі атомної фізики й квантової оптики. Упродовж 1970-х і 1980-х він розробив нову методику лазерної спектроскопії, в основі яких лежить явище надвипромінювання. Пізніше він зацікавився Рідберговим атомом, як називають воднеподібні атоми, збуджені до станів з високим основним квантовим числом. Чутливість таких атомів до мікрохвильового випромінювання дозволяє використовувати їх при вивченні фундаментальних властивостей взаємодії випромінювання з речовиною. Він показав, що в надпровідних резонаторах із невеликим числом фотонів такі атоми утворюють ідеальну систему для вивчення квантової декогенерції, а також, що такі системи перспективні для реалізації квантової логіки.
Вибрані публікації M. Brune, E. Hagley, J. Dreyer, X. Maître, A. Maali, C. Wunderlich, J. M. Raimond, et S. Haroche: Observing the Progressive Decoherence of the “Meter” in a Quantum Measurement. In: Phys. Rev. Lett. v. 77, 1996, p. 4887–4890. Physique quantique [leçon inaugurale faite le jeudi 13 décembre 2001], Paris, Fayard, 2001, p. 72. SBN : 978-2-213-62019-0 Exploring the Quantum — Atoms, Cavities and Photons (with Jean-Michel Raimond) Oxford University Press, September 2006, ISBN 978-0-19-850914-1 Laroche, Serge. Jongler avec la lumière - Une exploration du monde quantique, De Vive Voix, Paris (2010)
Нагороди 1992 Премія Гумбольдта 1993 Медаль Альберта Міхельсона 2007 Charles Hard Townes Award by the OSA 2009 Золота медаль Національного центру наукових досліджень 2012 Нобелівська премія з фізики (спільно з Девідом Вайнленд)
Примітки
Посилання Офіційна сторінка на сайті Колеж де Франс (англ., фр.)