Кханьхоа () — провінція у південній частині центрального В'єтнаму. Провінція відома своїми курортами, історичними військовими базами, вишами і морськими науковими-дослідними інститутами.
Адміністративний поділ Кханьхоа поділяється на такі муніципалітети та повіти: Нячанг (місто, адміністративний центр) Камрань (місто) Камлам (Cam Lâm) Зьєнкхань (Diên Khánh) Кханьшон (Khánh Sơn) Кханьвінь (Khánh Vĩnh) Ніньхоа (Ninh Hòa) Архіпелаг Чионгша (острівний повіт Чионгша, , входить до складу спірних островів Спратлі) Ваннінь (Vạn Ninh)
Населення За переписом 2009 року населення провінції становило 1 157 604 особи, з них 571 632 (49,38 %) чоловіки і 585 972 (50,62 %) жінки, 696 088 (60,13 %) сільські жителі і 461 516 (39,87 %) жителі міст.
Національній склад населення (за даними перепису 2009 року): в'єтнамці 1 095 981 особа (94,68 %), раглай 45 915 осіб (3,97 %), кого 4 778 осіб (0,41 %), еде 3 396 осіб (0,29 %), хоа 3 034 особи (0,26 %), інші 4 500 осіб (0,39 %)Table 5: Population by urban/rural residence, sex, ethnic group, socio-economic region and province/city, 1/4/2009 . Center for Statistical Information Technology N°I, GSO, Department for Population and Labour Statistics .
Історія Перші тями оселилися тут у 2-3 століттях. Територія входила до королівства Чампа. У 19 столітті їх остаточно поглинув Дайв'єт. У 1832 році імператор Мінь Манг (Minh Mạng) назвав цю територію Кханьхоа і поділив на чотири райони: Phước Điền, Vĩnh Xương, Quảng Phước і Tân Định.
У часи Французького Індокитаю столиця провінції була перенесена у фортецю Зьєнкхань (Diên Khánh), і тільки у 1945 році вона повернулася до Нячангу.
29 жовтня 1977, після перемоги у війні з США, провінції Кханьхоа і Фуєн було об'єднано в одну і названо Фукхань (Phú Khánh). У 1977 році Нячанг отримав статус міста (великого). У 1982 році до провінції приєднали архіпелаг Trường Sa. 30 червня 1989 провінцію знову розділили на дві колишні, Кханьхоа і Фуєн.
Туризм Курортний розвиток провінція отримала ще при останньому імператорі Бао Даї, який побудував у Нячанге свій літній палац. Під час війни у В'єтнамі у 1965–1973 роках американці облаштували у Нячангу пляжі. Після закінчення війни курорти відновлювалися повільно, лише наприкінці 1990-х років почалося їх стрімке будівництво. Будівництво готелів, ресторанів та іншої інфраструктури продовжується і у 2010-х роках.
Аеропорт знаходиться на півострові Камрань, що за 30 км від Нячанга.
У провінції Кханьхоа жив найшанованіший у В'єтнамі вчений-бактеріолог Александр Єрсен. На місці його будинку, недалеко від місця поховання, створено музей (у повіті Зьєнкхань).
До інших туристичних пам'яток провінції відносяться водоспади Бахо і пляж доклет (обидва у повіті Ніньхоа), фортеця Зьєнкхань (повіт Зьєнкхань), острови і храми Нячанга.
Військові бази Під час війни у В'єтнамі у 1965–1973 роках у Нячангу був штаб сил спеціального призначення армії США (так званих «Зелених беретів»). На даний час у провінції знаходиться ряд військових баз армії В'єтнаму: авіабаза у Нячангу і військово-морська база у глибоководній затоці Камрань, місто Камрань (до 2001 року базу орендувала Росія).
Спорт Футбольний клуб Кхатоко Кханьхоа виступає у вищій лізі країни. У грудні 2010 року владою країни було представлено проєкт побудови траси Формули-1 поблизу Нячанга. Вартість проєкту $150 млн
Сусідні провінції
Примітки