Загальна характеристика ЖКГ України
Житлове господарство Житловий фонд
Житловий фонд України
Див. ще: Житлове будівництво в Україні Характеристика житлового фонду України станом на 01.01.2012Житлові будинки за роками забудови Питома вага обладнаних квартир, % Частка житлового фонду в загальному обсязі за роки % системи постачання % форми власності % До 1919 4,6 Водопровід 59,6 Приватна 93,0 1919—1945 11,8 Каналізація 57,5 1946—1960 25,1 Опалення 62,1 Комунальна 5,6 1961—1970 24,1 Газифікація 83,2 1971-1980 16,2 Гаряче водопостачання 43,1 Державна 1,4 1981—1990 10,8 1991 і пізніше 7,4
Житловий фонд України становить 10,2 млн будинків, загальною площею 1066,6 млн м², з якого у комунальній власності знаходиться — 238,2 тис. будинків (2,3 % всього житлового фонду країни), загальною площею 67,5 млн кв.м. В Україні 60,7 тис. (0,6 % житлових будинків країни) ветхих та аварійних житлових будинків загальною площею 5,1 млн м², де постійно проживає 145,7 тис. мешканців.
Житловий фонд будинків перших масових серій (60-70-х років забудови) становить близько 72 млн м² і потребує заміни або реконструкції. Фактично кожний четвертий міський житель проживає у житлових приміщеннях, які мають незадовільний технічний стан, низькі експлуатаційні якості та вичерпали свій експлуатаційний ресурс.
Утримання та обслуговування житлового фонду Станом на 01.07.2010 в Україні налічується 509 приватних підприємств з утримання житлових будинків і прибудинкових територій та 10993 об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, які самостійно утримують відповідні будинки, що становить 14,2 % від кількості будинків (77401 будинків 5 поверхів і вище), де може бути створено ОСББ.
Працює 66 підприємств служби єдиного замовника.
Житловий фонд України на початок 2010 року становить 10,2 млн будинків загальною площею 1066,6 млн кв.м, у тому числі комунальної власності — 238,2 тис. будинків загальною площею 67,5 млн м² або 2,3% будинків житлового фонду країни.
До категорії ветхих та аварійних житлових будинків віднесено по Україні 60,7 тис. житлових будинків загальною площею 5,1 млн кв.м, тобто 0,6% житлового фонду країни, де постійно проживають 145,7 тис. мешканців.
За 2009 рік кількість аварійних будинків зросла на 1081 одиницю (6,2%).
Житловий фонд будинків перших масових серій (60-70-х років забудови) становить близько 72 млн м² і потребує заміни або реконструкції. Фактично кожний четвертий міський житель проживає у житлових приміщеннях, які мають незадовільний технічний стан, низькі експлуатаційні якості та вичерпали свій експлуатаційний ресурс.
Недостатня комфортність, низька енергоефективність житлових будинків перших масових серій, їх значний фізичний і моральний знос потребують вирішення проблеми капітального ремонту (реконструкції) житла із застосуванням сучасних енергозберігаючих технологій, матеріалів та обладнання.
Станом на 1 січня 2010 року в Україні нараховується 10 тис. 232 ОСББ, що становить більше 13% усіх житлових будинків в країні, які мають 5 та більше поверхів.
Ліфтове господарство
Ліфтове господарство на початок 2010 року налічує 90,2 тис. ліфтів, які обслуговують 28,7 тис. житлових будинків; з них диспетчеризовані — 56,5 тис. одиниць (62,3%). Кількість ліфтів, які мають термін експлуатації 25 і більше років становить 34,0 тис. одиниць (37,7%). Не працюють більше року 3350 ліфтів.
Водопровідно-каналізаційне господарство
Централізованими системами водопостачання забезпечені всі міста України, 767 селищ міського типу, або 86,5%, 6283 сільських населених пунктів, або 22,1% їх загальної кількості. Централізованими системами водовідведення забезпечені 443 міста (або 96,5% від загальної кількості), 497 селищ міського типу (або 56,1%) та 737 сільських населених пунктів (або 2,6%).
Водопостачання населених пунктів України на 70% здійснюється за рахунок поверхневих джерел, 30% — з підземних джерел.
Загальна протяжність водопровідних мереж на 01.01.2010 становить 182626,3 км, з яких 66462,8 км мереж (36,4%) перебувають в аварійному стані (з них у місті Севастополі — 54,6%, АР Крим — 48%, Луганській області — 56,6%, Львівській — 46%, Донецькій — 45,9%). Нераціональні витрати та втрати питної води у зовнішніх мережах досягли в Україні 40,4%: у м. Севастополі — 94,8%, Закарпатській області — 82,6%, Чернівецькій — 78,9%, Житомирській — 71,2%, Луганській — 58,6%, Львівській — 61,7%, Одеській — 60,2% та в АР Крим — 57,4%.
Четверта частина водопровідних очисних споруд і кожна п'ята насосна станція (у вартісному виразі) відпрацювали нормативний термін амортизації. Фактично замортизовано половину насосних агрегатів, з яких 40 відсотків потребує заміни.
У 98 населених пунктах України послуги з водопостачання надаються за графіком; мешканці понад 1200 сільських населених пунктів у Автономній Республіці Крим, Запорізькій, Миколаївській, Кіровоградській, Одеській, Херсонській, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях через природні або техногенні причини частково або повністю користуються привізною водою.
У понад 260 населених пунктах питна вода за окремими фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам чинного стандарту.
Загальна протяжність каналізаційних мереж становить 50756,5 км, з яких 17269,2 км мереж (34%) перебувають в аварійному стані, у Харківській області — 49,4%, у Донецькій — 47,6%, Луганській — 44,9% та у м. Севастополь — 42,8%.
Водопровідні та каналізаційні насосні станції та очисні споруди у всіх регіонах України мають значний фізичний та моральний знос і потребують суттєвого оновлення, удосконалення технологічного процесу, заміни обладнання тощо.
Через застаріле обладнання, роботу насосних станцій в неоптимальному режимі та втрати питної води під час її транспортування та розподілу непродуктивні витрати електроенергії в середньому по країні складають більше 25%.
Комунальна теплоенергетика
Теплопостачання населених пунктів України забезпечують 7712 підприємств усіх форм власності, на яких експлуатується 31312 котелень сумарною потужністю 133311,7 Гкал/год, 24% з яких обладнані котлоагрегатами, що експлуатується понад 20 років і мають коефіцієнт корисної дії нижче 82%.
Загальна кількість установлених котлів становить 72298 одиниць, з них 16468 котлів (22,8%) з терміном експлуатації більше 20 років.
Протяжність теплових мереж у двотрубному обчисленні становить 35834,2 км, з них ветхих та аварійних — 5620,7 км, що становить 15,7% від загальної протяжності мереж.
Втрати теплової енергії в інженерних мережах за рік становлять 12,9% від загальної кількості реалізованої теплової енергії, у Дніпропетровській області — 17,5%, Чернігівській — 16,9%, Сумській — 16,8%, Херсонській — 15,6%, Закарпатській — 14,8%, Черкаській — 13,1%, у місті Києві — 18,2%.
11 лютого 2015 року Верховна Рада розглянула законопроєкт №1640 «Про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги» (ЄДСМ), подали 26.12.2014 депутати Олександр Кірш, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Петро Юрчишин, Іван Кириленко, проте, за рекомендацією Альони БабакВисновок комітету [з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства 11.02.2015] :
Головне науково-експертне управління зазначає, що проєкт може бути прийнятий за основу та надало зауваження до окремих положень.
Національна академія наук України вважає, що законопроєкт відповідає пріоритетним напрямам економічних реформ у контексті Угоди між ЄС та Україною, що дозволить сформувати прозорі ринки енергоресурсів та досягти європейського рівня енергоефективності у всіх секторах економіки.
Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією зазначив, що проєкт акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства в цілому підтримують впровадження ЄДСМ, проте вважають, що законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання в частині визначення суб’єктів, які мають в обов’язковому порядку надавати інформацію; джерел фінансування ЄДСМ та механізмів гарантування і повернення інвестицій; відповідальності за невиконання встановлених вимог; функціонування спеціалізованого державного підприємства., відклала його на доопрацювання.Скуратовський С.І. Проєкт Постанови про направлення на доопрацювання проєкту Закону України про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги
Як стверджують автори, ЄДСМ – система «оприлюднення корупційних схем в системі ЖКГ»Станіслав Вітковський. Звідки беруться «Золоті батони» // Солідарність. Те, що робить тебе громадянином. 13/02/2015. «170 млрд. гривень на рік – гроші, які українці переплачують за комунальні послуги. Саме так і з’явилася система олігархату, яка очолила всі гілки влади в Україні. Це також стосується і підвищення тарифів на транспорт».Звідки беруться «Золоті батони» // Майдан Прес Центр - інфопростір ЗМІн. П'ятниця, 13 лютого 2015 18:36Страшний сон енергетичних корупціонерів. Чому тарифи потрібно не піднімати, а навпаки знижувати! // Наталка Прудка, для «Главком». 05.03.2015 г. в 10:00
Міський електротранспорт
Інвентарний парк рухомого складу міського електротранспорту станом на 1 січня 2010 року становив 2615 трамвайних вагонів та 4049 тролейбусів, з яких вичерпали нормативний термін експлуатації відповідно 2422 (93%) та 3031 (75%) одиниці.
Близько 20 відсотків загальної протяжності трамвайних колій та контактної мережі знаходяться у аварійному стані і потребують капітального ремонту.
Протягом 2009 року парк рухомого складу при потребі 500 трамвайних вагонів та тролейбусів поповнився лише 5 трамвайними вагонами та 23 тролейбусами, що були придбані за кошти місцевих бюджетів мм. Києва, Луганська та Одеси. За цей період з експлуатації вибуло 134 трамвайних вагонів та 237 тролейбусів.
Упродовж 2009 року послугами міського електротранспорту скористалося 2080 млн пасажирів, з них 1270 млн пільгових категорій або 61 відсоток загальної кількості пасажирів.
Порівняно з 2008 роком кількість перевезених міським електротранспортом пасажирів зменшилися на 18 відсотків, загальний пробіг рухомого складу міського електротранспорту зменшився порівняно з минулим роком на 9 відсотків і склав 227 млн вагоно(тролейбусо)-кілометрів.
Споживання енергетичних ресурсів
Однією з найгостріших проблем галузі є нераціональне та неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами житлово-комунального господарства.
Так, втрати теплової енергії упродовж року складають, в середньому, понад 13 млн. Гкал, що становить 11% від обсягів відпущеної теплової енергії, або марно витрачаються понад 2,1 млрд м³ природного газу.
Це обумовлено у першу чергу незадовільним технічним станом об'єктів житлово-комунального господарства, рівень зносу основних фондів якого становить більш ніж 50%.
За оцінками експертів впровадження заходів з енергозбереження лише у ЖКГ має потенціал щодо зменшення споживання: газу при виготовленні, транспортуванні та постачанні теплової енергії в системі житлово-комунального господарства у середньому на 22%; електроенергії в системах водопостачання та водовідведення на 15-20%.
Обсяги втрат і необлікованої питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства у містах України перевищує 30% і в окремих випадках може сягати 60% від поданої в систему води. Через незадовільний стан мережі та неоптимальний режим роботи насосних станцій втрачається майже чверть споживаної електроенергії.
За оцінками фахівців лише на опаленні будинків перших масових серій щорічно втрачається понад 600 млн м³ газу, а неефективне використання електроенергії у водопровідно-каналізаційному господарстві становить майже 2 млрд кВт.год.
Найбільші втрати теплової енергії спостерігаються у житловому фонді — близько 30% та в зовнішніх мережах до 25%.