Іл-38 (по класифікації МО США і НАТО: May) — протичовновий літак, розроблений в ДКБ Іллюшина на основі пасажирського Іл-18В. Літак призначено для самостійного або спільного з протичовновими кораблями пошуку і знищення підводних човнів, морської розвідки, пошуково-рятувальних операцій, постановки мінних загороджень.

Перший політ виконаний 27 вересня 1961 року. Серійне виробництво машини здійснювалося на машинобудівному заводі № 30 «Знамя Труда» (розташованому поблизу Центрального аеродрому на Ходинському полі в Москві) з 1967 до середини 1970-х років. Всього було побудовано 65 машин.

Конструкція Іл-38 — чотирьохдвигуневий суцільнометалевий моноплан з низькорозташованим трапецієвидним прямим крилом, традиційним однокільовим оперенням і тристійковим шасі. В порівнянні з Іл-18, на Іл-38 в середній частині фюзеляжу обладнано два вантажних відсіки для засобів пошуку та ураження підводних човнів. Крило зміщене вперед на три метри, під кабіною знаходиться обтічник антени РЛС пошуково-прицільного комплексу «Беркут-38». У кормі машини, за хвостовим оперенням розташований обтічник давача магнітометра.

Силова установка — чотири ТГД АІ-20М серії 6І з повітряними гвинтами АВ-64 серії 04А. У хвостовій частині фюзеляжу встановлена ​​турбогенераторна установка (ЗСУ) ТГ-16. Паливна система загальною ємністю 35153 л авіагасу ТС-1.

Вперше у практиці радянського літакобудування на Іл-38 була застосована бортова цифрова обчислювальна машина «Полум'я-264», у складі пошуково-прицільного комплексу «Беркут-38», розробленого НДІ-131.

Екіпаж Екіпаж Іл-38 складається з семи осіб: два пілоти (командир корабля, помічник командира корабля), штурман-навігатор, штурман-оператор РЛС, оператор приймального індикаторного пристрою, бортінженер, бортрадист.

Обладнання Пілотажно-навігаційна система: «Путь-4Б-2К»; Автопілот: АП-6Е Навігаційний прилад: АНП-3В Курсова система: ТКС-П Радіокомпас: АРК-Б Пошуково-прицільна система: «Беркут-38»; Магнітометр: АПМ-60 або АПМ-73.

Частина літаків (близько 12) пройшла модернізацію для використання сучасніших радіогідробуїв РГБ-16. Для цієї мети на літак встановили апаратуру «Ізумруд», у складі якої 68-канальний приймальний пристрій «Волхов», апаратура обробки й відображення інформації, блоки сполучення з ППЗ «Беркут».

Озброєння Засоби пошуку підводних човнів — спрямовані радіогідролокаціонні буї РГБ-1, пасивні спрямовані РГБ-2, автономні гідроакустичні пасивно-активні станції РГБ-3, РГБ-16 (144 РГБ-1, 10 РГБ-2, 3 РГБ-3). Засоби ураження підводних човнів — дві протичовнові торпеди АТ-1 або АТ-2 або АПР-1 або АПР-2. Протичовнові бомби, морські міни, рятувальні контейнери КАС, морські маркери (орієнтирні морські авіабомби ОМАБ-12Д) тощо. Оборонне стрілецько-гарматне озброєння — відсутнє.

Варіанти та модифікації Іл-38SD — модернізований патрульний та протичовновий літак оснащений новим прицільно-навігаційним комплексом «Морський дракон» виробництва НВО «Ленінець». У рамках робіт з модернізації літаків передбачалося продовження їх технічного ресурсу на 10-15 років. Додаткові вузли підвіски розміщені під центропланом літака (2 вузли)

Іл-38Н («Новела») — варіант модернізації Іл-38 для авіації ВМФ Росії до рівня Іл-38SD (5 березня 2012 року один літак поставлений авіабазі Північного флоту).

Тактико-технічні характеристики

Бойове застосування

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

Літаки Іл-38Н використовуються морською авіацією ВМФ РФ у протидії українським БНА. +Втрати під час вторгнення в Україну№ДатаМісцеКоментар115.12.2025аеродром Ейськ, Краснодарський край, (РФ)СБУ перед підривом російського підводного човна проєкту 636 «Варшавянка» у порту Новоросійська атакувала модернізований літак-розвідник Іл-38Н на аеродромі Ейськ, де базується 859-й Центр бойового застосування та перенавчання льотного складу морської авіації ВМФ РФ. Підготовкою до удару та атакою займались співробітники 13-го Головного управління Департаменту військової контррозвідки СБУ. Росіяни мали лише один літак Іл-38Н, здатний виявити підводний дрон «Sub Sea Baby» під час його руху до цілі. Виведення з ладу даного літака стало одним із ключових етапів спецоперації. Орієнтовна вартість літака становить $24 млн.

Оператори В СРСР першим отримав літаки Іл-38 24 окремий протичовновий авіаційний полк Далекої дії ВПС Північного Флоту (аеродром Сєвєроморськ-1) в 1968 році. В 1969 році — 77 окремий протичовновий авіаційний полк Далекої дії ВПС Тихоокеанського Флоту (аеродром Ніколаєвка) і в 1974 році — 145-та окрема протичовнова авіаційна ескадрилья ВПС Балтійського Флоту (аеродром Скулте).

Поточні

Морська авіація ВМФ РФ — 15 Іл-38 та 7 Іл-38Н на озброєнні, станом на 2025 рік.

Колишні

Військово-морські сили Індії (5 машин) У 2001 році підписано контракт вартістю $150 млн на модернізацію п'яти індійських Іл-38 до модифікації Іл-38SD з установкою системи «Морський змій» У 2010 році контракт був виконаний. За непідтвердженими даними, три модернізовані машини вже до 2011 року були втрачені (дві зіткнулися на авіашоу, ще одна розбита). Військово-морські сили Індії 31 жовтня 2023 року провели церемонію списання останніх протичовнових літаків Іл-38SD.

Примітки

Див. також Іл-18

Літаки аналогічного призначення Lockheed P-3 Orion Breguet Atlantic

Література

А. Артемьев. Ил-38 против ракетных подводных. isbn=5-93445-007-9

Посилання