Іри́на Гомотю́к-Зє́лик (19 жовтня 1929, Гусятин — 8 квітня 2015) — українська художниця ; член Об'єднання митців-українців в Америці. Дочка Евстахія Гомотюка.
Життєпис Народилася 19 жовтня 1929 року в містечку Гусятині (нині селище Чортківського району Тернопільської області, Україна). З 1944 року мешкала в Австрії, де у Зальцбурзі закінчила гімназію.
З 1949 року — у Сполучених Штатах Америки. Закінчила Менор коледж у Філадельфії; у 1963 році — малярські студії в Університеті Коннектикуту. Стажувалася у Михайла Мороза.
Кілька років влітку в Українському католицькому університеті в Римі брала участь в упорядкуванні музейних експонатів та картинної галереї.
Померла 8 квітня 2015 року. Похована у Кергонксоні на цвинтарі Пайн-Буш.
Творчість Працювала у галузі станкового живопису. В імпресіоністичному стилі олією писала пейзажі, натюрморти, архітектурні споруди (переважно краєвиди та архітектурні об’єкти Італії та Греції). Серед робіт:
«Церква в Гантері»; «Ріка Гадсон» (1974); «Соняшники» (1974); «Кастель Ґандольфо; Італія»; «Куфштайн; «Австрія»; «Каплиця над албанським озером»; «Замок і озеро у Санкт-Ґаллені»; «Калина»; «Будяки»; «Півонії»; «Гладіоли» (1993); «Незабудки»; «Зима в Україні»; «Патріарх Йосиф Сліпий» (у співавторстві). </div> Брала участь у художніх виставках з 1962 року, зокрема:
у Веслейському університеті (1962); 17-й виставці Об'єднання митців-українців в Америці (Нью-Йорк, 1971); 18-й виставці Об'єднання митців-українців в Америці (Нью-Йорк, 1974); в Університеті Коннектикуту (1976, 1979, 1982); у Центральному Коннектикутському коледжі (1977, 1980); 22-й виставці Об'єднання митців-українців в Америці (1979); Українсько-канадської мистецької фундації (1982); у Менор коледжі (Філадельфія, 1982). </div> Персональні виставки відбулися у Нью-Йорку у 1975, 2007 роках, Філадельфії, Нью-Гейвені, Чикаго, Кергонксоні у 2008 році.
Деякі роботи художниці зберігаються у Музеї Українського католицького університету в Римі.
Примітки
Література