Матл Петро Євгенович (22 липня 1960, Мукачеве, Закарпатська область) — український скульптор-монументаліст угорського походження.
Родина Батьки Наталія та Євген-Отто Матл. Родич — лікар–хірург Микола Віттенбергер допоміг викупити будинок на початку 20 сторіччя у Тиводара Легоцького.
Біографія
1974 рік - закінчив угорськомовну ЗОШ № 3 м. Мукачевого, у якій вчився з 2 класу. Угорську мову та літератури викладав Ференц Балога. З 12-13 років завдячуючи дядькові, Петро відвідував пленери за участі відомих педагогів та художників Василя Васильовича Бурча та Антона Кашшая. 1975–1979 -вчився в Ужгородському училищі прикладного мистецтва на факультеті художньої кераміки 1979 року. Викладачі: Аверкієва Людмила С., Бедзіра Павло. 1979 -після закінчення училища працює викладачем у художній школі, щойно створеній за ініціативи відомого педагога та митця Цібере Василя Михайловича. 1979 по 1985 роки - працював в Закарпатському художньо-виробничому комбінаті художником-оздоблювачем. 1985 по 1988 роки - працював викладачем художньої кераміки в Мукачівській гімназії. 1989 по 1993 роки - працює в Угорщині, робить великі паркові скульптури із дерева на замовлення місцевих депутатів для мешканців міст і сіл.
Одружений, має двох синів.
Творча діяльність
Визначні твори 1984 - «Птахолов». 1986 - «Трубач». 1993 - «Птах корінь квадратний». 1994 - меморіальна дошка Тіводару Легоцькому на будинку, де живе Петро Матл, на замовлення Шандор-бачі Пак (батька відомого підприємця та мецената Імре Пака). 1995 - «Фонтан любові». 1997 - «Янгел охоронець». 2006 - пам'ятник Ілоні Зріні. Верецький пам'ятник "Прихід угорців в Карпатський басейн".
Громадська діяльність 1995 рік - стає членом об'єднання угорських художників Закарпаття ім. Імре Рейвес. 1999 рік - стає членом Національної Спілки художників України.
Відзнаки і нагороди Лауреат міжнародних та всесвітніх симпозіумів по скульптурі:
1989 рік - Міжнародний скульптурний симпозіум у Дебрецен, (Угорщина). 1993 рік - Геб-Арт, (Угорщина). 2000 рік - почесна грамота за успіхи в художній творчості. 2002 рік - Ліффол ле Гранде, (Франція). 2003 рік - Орден Хрест за признання художньої діяльності ІІ ступені. 2003 рік - Імамі, (Японія). 2004,2005,2007 роки - Гросшенау, (Австрія). 2006 рік - Нове Граді, (Чехія). 24 листопада 2006 рік - лауреат Закарпатської обласної художньої премії імені Шімона Холлоші - за значний внесок в художнє життя та зберігання закарпатського, та всесвітнього мистецького життя угорців. 2006 рік - Балатонфюред, (Угорщина). 2007 рік - Паудорф, (Австрія). 2008 рік - Жумберк, (Чехія). Лауреат обласної премії імені Йосипа Бокшая і Адальберта Ерделі у галузі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва 2007 рік. Лауреат Міжнародної премії «За Угорську Культуру» 2009 р. за досягнуті успіхи в художній творчості угорців.
Див. також Пам'ятник Ілоні Зріні
Примітки