Ганс Карл Теодор Ернст Віцелль (; 18 жовтня 1884, Хірсфельд, біля Везеля — 31 травня 1976, Західний Берлін) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-адмірал Крігсмаріне (1941).

Біографія 1 квітня 1902 року вступив в кайзерліхмаріне. Пройшов підготовку у військово-морському училищі і на важкому крейсері «Грета». З 13 травня 1905 року служив на лінійних кораблях, легких крейсерах. З 2 жовтня 1908 року — вахтовий офіцер на лінійному кораблі «Віттельсбах». У 1910-11 роках — командир роти кадрованого батальйону. Учасник Першої світової війни. З 23 вересня 1913 року — 3-й артилерійський офіцер на лінійному кораблі «Ольденбург», з 4 вересня 1915 року — артилерійський офіцер на легкому крейсері «Емден». Брав участь в крейсерських операціях в Атлантиці; 3-й артилерійський офіцер на лінійному кораблі «Ольденбург». З 31 травня 1916 року — 1-й артилерійський офіцер на легкому крейсері «Ельбінг» (брав участь у битві в Скагерраку). З 2 червня 1916 по 12 жовтня 1919 року — 1-й офіцер і штурман легкого крейсера «Грауденц».

Після демобілізації армії залишений на флоті, брав участь в організації берегової оборони. З 11 січня 1926 року — 1-й офіцер лінійного корабля «Брауншвейг», з 1 лютого 1926 року — «Шлезвіг-Гольштейн». 1 жовтня 1927 року переведений в Управління озброєнь і призначений генеральним референтом Відділу з розвитку артилерійських озброєнь. 1 жовтня 1928 року очолив Відділ військово-морських озброєнь. Коли 1 жовтня 1934 року було сформовано Управління озброєнь в складі Морського керівництва (пізніше ОКМ), Віцелль був поставлений на його чолі. Керував розробкою і виробництвом всього нового озброєння для ВМФ, проте незабаром тут було розкрито безліч недоробок, в тому числі в області виробництва торпед. Одночасно був президентом Ради з нових розробок ОКМ. 31 серпня 1942 року зміщений і зарахований у розпорядження головнокомандувачі ВМС, а 30 вересня звільнений у відставку. Надалі на важливі пости не призначався, був імперський радником в Імперському міністерстві озброєнь і боєприпасів.

8 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами в Берліні. Утримувався у в'язницях і таборах під Москвою. 29 червня 1950 року військовим трибуналом військ МВС Московської області засуджений до 25 років ув'язнення в таборах. 7 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений. У ФРН був членом-засновником Робочого товариства оборонної техніки.

Сім'я 14 серпня 1914 року одружився з Люсі Вери фон Лімонт. В пари народились 4 дітей.

Нагороди

Орден Данеброг, лицарський хрест (Данія; 30 липня 1906) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно. особливого класу (40 років; 1942) Орден Заслуг (Угорщина), великий хрест Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами Почесний кинджал крігсмаріне (30 вересня 1942) Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (6 жовтня 1942)

Див. також Гюнтер Лют'єнс Теодор Кранке Альфред Заальвахтер Ганс-Георг фон Фрідебург Оскар Кумметц

Література Hans H. Hildebrand und Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849—1945 Band 3: P-Z, Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1499-3, S.568-569

Посилання

Фотографії і нагороди Віцелля.

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху