Сванте Паабо (; нар. 20 квітня 1955, Стокгольм) — шведський біолог, фахівець з еволюційної генетики. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2022 року.
Біографія Син біохіміка Суне Бергстрема, лауреата Нобелівської премії з фізіології або медицини 1982 року. Мати, Карін Паабо — хімікеса естонського походження.
Навчався в школі для перекладачів, з 1975 року вивчав в Упсальському університеті єгиптологію, російську мову, історію науки і медицини. Захистив дисертацію з молекулярної імунології (1986). Потім недовго працював в центрі молекулярної біології Цюрихського університету та в Інституті вивчення раку в Лондоні. У 1987—1990 роках на постдокторантурі в Університеті Каліфорнії в Берклі, в лабораторії Аллана Вілсона, де займався виділенням генетичного матеріалу скам'янілостей і вимерлих в новітній час тварин. У 1990—1997 роках — професор загальної біології в Мюнхенському університеті, з 1997 року — директор департаменту генетики в інституті еволюційної антропології в Лейпцигу.
Досягнення Паабо — один із засновників такої дисципліни, як палеогенетика, що займається дослідженням перших людей і гомінідів за допомогою генетичних методів. Розпочав роботу в цій області в 1984 році з вивчення давньоєгипетських мумій з колекцій європейських музеїв, до яких отримав доступ через свого викладача з єгиптології. У 1985 році вперше в історії витягнув з мумій генетичний матеріал. 1995 року на прохання уряду Німеччини разом із своїм аспірантом Матіасом Крінгсом розпочав роботу над пошуком ДНК в кістках, знайдених 1856 року в долині Неандерталь. 2006 року оголосив про план повної розшифровки геному неандертальця. 2007 року було створено консорціум з дослідження отриманого геному. У лютому 2009 року було оголошено про досягнення перших попередніх результатів, і в травні 2010 року вони були опубліковані в журналі «Science». У березні 2010 року група Паабо, що вивчила ДНК, витягнуту з фрагмента кістки, знайденою в Денисовій печері на Алтаї, прийшла до висновку про існування в давнину раніше невідомого виду гомінідів — Денисовської людини. Група Паабо вважає ймовірним схрещування між неандертальцями і людиною розумною. Повідомлення групи Паабо в 2002 році про відкриття так званого «гена мови» FOXP2 викликало велику суспільну реакцію та наукову дискусію.
Особисте життя У своїй книзі 2014 року «Неандерталець: у пошуках втрачених геномів» Паабо написав, що він є бісексуалом. Він вважав себе геєм, доки не зустрів Лінду Вігілант, американську приматологиню та генетика, чия «хлопчача чарівність» привабила його. «У мене було багато стосунків з чоловіками, але також час від часу в мене були дівчата». Вони є співавторами багатьох статей, одружені та разом виховують сина та доньку в Лейпцигу.
Нагороди та визнання Член Шведської королівської академії наук, 1992: лауреат премії Лейбніца; 1998: 1998: член Європейської Академії 1999: асоційований член Берлінсько-Бранденбурзької академії природничих і гуманітарних наук у галузі науки про життя 1999: 2000: Медаль Каруса міста Швайнфурт 2001: член ЛеопольдиниProf. Dr. Svante Pääbo // Leopoldina 2003: Саксонської академії наук 2004: Член Саксонської академії наук 2008: Кавалер ордену Pour le Mérite з науки та мистецтва у Берліні 2009: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»Universitätsradio Leipzig, 5. Oktober 2009: Bundesverdienstkreuz für Svante Pääbo. Dem Direktor des Max-Planck-Instituts Leipzig, Svante Pääbo, wurde das Große Bundesverdienstkreuz mit Stern verliehen. 2009: Леопольдина за внесок у галузі еволюційних досліджень та генетикиEvolutionsforscher Pääbo ausgezeichnet. In: Hamburger Abendblatt, 25. November 2009. Aufgerufen am 10. Dezember 2012. 2009: премія Кистлера 2011: Член Американської академії мистецтв і наук 2011: Премія з біохімічного аналізу 2012: «Heiße Kartoffel» — загально німецька премія зв'язку та медіа«Heiße Kartoffel» — Mitteldeutscher Kommunikations- und Medienpreis, Preisträger 2012 . Dump vom 26. Dezember 2015 2013: 2014: Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова 2016: Премія за прорив у науках про життя 2016: іноземний член Лондонського королівського товариства 2016: Член Французької академії наук 2016: 2017: Премія Дена Девіда 2018: 2018: Премія принцеси Астурійської 2018: Премія Кербера 2018: Премія Ніренберга 2019: 2019: Медаль Дарвіна — Воллеса 2020: Премія ЯпоніїJapan Prize 2020 2022: Нобелівська премія з фізіології або медицини — за відкриття в області геномів вимерлих гомінінів та еволюції людини
Примітки
Література
Вітенко, М. (2025). У пошуках утрачених геномів: уроки Паабо для України (Рецензія на книгу Сванте Паабо «Неандерталець. У пошуках утрачених геномів». Рівне: Бородатий Тамарин, 2025.). Науково-теоретичний альманах Грані, 28(4), 112-115. https://doi.org/10.15421/172591