Ліуна́рду Насіме́нту ді Арау́жу (; 5 вересня 1969, Нітерой), відомий як просто Ліунарду — бразильський футболіст, півзахисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер і функціонер. З липня 2011 року — футбольний директор французького клубу «Парі Сен-Жермен».

Клубна кар'єра Народився 5 вересня 1969 року в місті Нітерой. Вихованець футбольної школи клубу «Фламенгу». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1987 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 52 матчах чемпіонату. За цей час виборов титул володаря Кубка Бразилії.

Згодом з 1990 по 1997 рік грав у складі команд клубів «Сан-Паулу», «Валенсія», «Сан-Паулу», «Касіма Антлерс» та «Парі Сен-Жермен». Протягом цих років додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Міжконтинентального кубка, ставав переможцем Рекопи Південної Америки.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Мілан», до складу якого приєднався 1997 року. Відіграв за «россонері» наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Мілана», був основним гравцем команди.

Протягом 2001—2002 років захищав кольори клубів «Сан-Паулу» та «Фламенгу».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Мілан», у складі якого вже виступав раніше. Прийшов до команди 2002 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 2003.

Виступи за збірну

1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у формі головної команди країни 55 матчів, забивши 7 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, здобувши того року титул чемпіона світу, а також чемпіонату світу 1998 року у Франції, де разом з командою здобув «срібло».

Учасник та переможець розіграшу Кубка Конфедерацій 1997 року в Саудівській Аравії. Срібний призер розіграшу Кубка Америки 1995 року в Уругваї та воладар Кубка Америки 1997 року.

Кар'єра тренера На початку 2008 року повернувся до «Мілана», в якому провів значну частину кар'єри гравця, ставши технічним директором італійського клубу. Коли у травні 2009 року багаторічний головний тренер клубу Карло Анчелотті прийняв пропозицію очолити команду лондонського «Челсі», Леонардо було запропоновано стати новим головним тренером «Мілана», незважаючи на відсутність у колишньої зірки клубу необхідної тренерської ліцензії. Очолював команду протягом сезону 2009-10, за результатами якого «Мілан», попри не досить вдалий старт, здобув бронзові нагороди чемпіонату Італії. По завершенні сезону контракт між клубом та тренером було розірвано за згодою сторін, причиною чого стали непрості взаємини між Леонардо та президентом «Мілана» Сільвіо Берлусконі.

Наприкінці того ж 2010 року Леонардо очолив команду принципових суперників своєї попередньої команди — «Інтернаціонале». З цим клубом тренер пропрацював лише півсезону, здобувши титул володаря Кубка Італії. Захистити чемпіонський титул попереднього сезону «Інтеру» під керівництвом Леонардо не вдалося, а 18 червня 2011 року тренер пішов у відставку.

Кар'єра функціонера Невдовзі після розірвання контракту з «Інтером» Леонардо був представлений футбольним директором французького «Парі Сен-Жермен», в якому свого часу провів трохи більше сезону як гравець. Нові власники паризького клубу розраховували за рахунок значних трансферних витрат вивести ПСЖ на вершину європейського футболу, тож новопризначений футбольний директор розпочав свою роботу з низки гучних трансферів, забезпечивши перехід до «Парі Сен-Жермен» цілої низки зірок італійської Серії A: Мохамеда Сіссоко, Жеремі Менеза, Хав'єра Пасторе, Тьяго Мотти та Сальваторе Сірігу. На довершення «італійського вектора» розвитку клубу головним тренером ПСЖ з подачі Леонардо було призначено його товариша Карло Анчелотті, з яким бразилець співпрацював у «Мілані».

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1987 «Фламенгу» A 18 0 — — — — — — — — — 18 0 1988 ЛК+A 22+18 0 — — — СКЛ 3 0 — — — 43 0 1989 ЛК+A 20+16 1+0 КБ 8 0 СКЛ 1 0 — — — 45 1 січ.-лип. 1990 ЛК 21 0 КБ 4 3 — — — — — — 25 3 лип.-гру. 1990 «Сан-Паулу» A 22 0 КБ 0 0 — — — — — — 22 0 січ.-чер. 1991 A 22 1 — — — — — — — — — 22 1 1991-92 «Валенсія» ПД 36 4 КІ 10 3 — — — — — — 46 7 1992-93 ПД 34 3 КІ 4 0 КУЄФА 2 0 — — — 40 3Усього за «Валенсію» 70 7 14 3 2 0 — — 86 10 лип.-гру. 1993 «Сан-Паулу» A 12 3 — — — СКЛ 4 2 РПА+МКК 2 0 17 5 січ.-чер. 1994 ЛП 23 9 — — — — — — РПА 1 1 24 10 лип.-гру. 1994 «Касіма Антлерс» JL 9 7 КІ 1 0 — — — — — — 10 7 1995 JL 28 17 КІ 3 1 — — — — — — 31 18 січ.-чер. 1996 JL 12 6 КЯН 10 5 — — — — — — 22 11Усього за «Касіма Антлерс» 49 30 14 6 — — — — 63 36 лип. 1996-97 «Парі Сен-Жермен» Л1 32 7 КФ 2 0 КВК 7 3 СУ 2 0 43 10 сер.-вер. 1997 Л1 2 0 — — — ЛЧ 1 0 — — — 3 0Усього за «Парі Сен-Жермен» 34 7 2 0 8 3 2 0 46 10 вер. 1997-98 «Мілан» A 27 3 КІ 5 1 — — — — — — 32 4 1998-99 A 27 12 КІ 2 0 — — — — — — 29 12 1999-00 A 20 4 КІ 1 1 ЛЧ 5 1 СІ 0 0 26 6 2000-01 A 22 3 КІ 5 2 ЛЧ 5 1 — — — 32 6 лип.-гру. 2001 «Сан-Паулу» A 13 0 — — — КМ 5 0 — — — 18 0Усього за «Сан-Паулу» 23+69 9+4 0 0 9 2 2 1 103 16 січ.-чер. 2002 «Фламенгу» ЛК 0 0 — — — КЛ 1 0 ТРСП 6 1 7 1Усього за «Фламенгу» 63+52 1+0 12 3 5 0 6 1 138 5 жов. 2002-бер. 2003 «Мілан» A 1 0 КІ 4 2 — — — — — — 5 2Усього за «Мілан» 97 22 17 6 10 2 0 0 124 30Усього за кар'єру 457 80 59 18 34 7 10 2 560 107

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення

Як гравця Збірна Бразилії: Чемпіон світу (1): 1994 Віце-чемпіон світу (1): 1998 Володар Кубка Америки (1): 1997 Срібний призер Кубка Америки: 1995 Володар Кубка Конфедерацій (1): 1997 Чемпіон Південної Америки (U-20) (1): 1988

Клуби: Чемпіон Бразилії (1): «Сан-Паулу»: 1991 Володар Кубка Бразилії (1): «Фламенгу»: 1990 Переможець Ліги Пауліста (1): «Сан-Паулу»: 1991 Чемпіон Японії (1): «Касіма Антлерс»: 1996 Чемпіон Італії (1): «Мілан»: 1998-99 Володар Міжконтинентального кубка (1): «Сан-Паулу»: 1993 Переможець Рекопи Південної Америки (2): «Сан-Паулу»: 1993, 1994 Переможець Суперкубка Лібертадорес (1): «Сан-Паулу»: 1993

Як тренера Володар Кубка Італії (1): «Інтернаціонале»: 2010-11

Примітки

Джерела

Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. Профіль гравця на TransferMarkt , , Статистика виступів на сайті national-football-teams.com Статистика на сайті www.footballdatabase.eu Статистика виступів на сайті www.legaseriea.it Профіль на сайті archivio.inter.it