Гума́нність ( — людяний) — любов, увага до людини, повага до людської особистості; добре ставлення до всього живогоГуманність // Великий Енциклопедичний словник. 2000. ; людяність, людинолюбство. Система установок особистості щодо людини, групи людей, живої істоти, обумовлена моральними нормами і цінностями, представлена у свідомості переживаннями жалю і реалізована у спілкуванні і діяльності в актах сприяння чи допомогиГуманність // С. Ю. Головін. Словник практичного психолога. .
У вузькому сенсі гуманність — прагнення не завдавати страждань людині наскільки це можливоМ. Р. Львов. Словник антонімів… .
В життєвому і психологічному сенсі гуманність як якість і істотна властивість людини включає в себе: Альтруїзм (доброту); Моральність як сукупність життєвих правил поведінки, що реалізують альтруїзм і пригнічують егоїзм; Волю, як душевну силу, що реалізовує альтруїстичну і моральну поведінку в боротьбі з власним егоїзмом (див. воля (психологія) і воля (філософія)). Без кожної з цих складових — альтруїзму, моральності і сили волі — гуманність немислима і існувати в дії, в дійсності, як реальна і дійсна людяність не може.
Див. також Гуманізм Non nobis solum
Примітки