SkQ — клас антиоксидантів, що зв'язуються з мітохондріями.
Історія На рубежі 1960-70-х рр. В. П. Скулачов і його колеги в МДУ спільно з групою професора Є. М. Лібермана з Академії наук СРСР були зайняті перевіркою справедливості хеміосмотичної гіпотези П. Мітчелла (Нобелівська премія з хімії за 1978 р.), що постулював наявність різниці електричних потенціалів на мембрані мітохондрій. Результати цієї роботи, опубліковані в журналі Nature (Том 222, 1076-8), показали, що деякі сполуки — ліпофільні катіони (наприклад, іони фосфонію), здатні адресно проникати в мітохондрії, спонуковані електричним полем на мітохондріальній мембрані (знак «мінус» всередині мітохондрії). У 1974 р. такі сполуки відомим американським біохіміком Д. Гріном були названі «іонами Скулачова».
На початку 70-х рр. В. П. Скулачов, професор Л. С. Ягужинський і академік С. Є. Северин висловили припущення, що проникаючі катіони можуть використовуватися мітохондріями як «молекули-електровози» для накопичення в них незаряджених речовин, приєднаних до цих катіонів.
В кінці 90-х рр. британський біохімік М. П. Мерфі використовував цей підхід, спробувавши створити мітоходріально-адресований антиоксидант. Він приєднав до ліпофільних іонів трифенілалкілфосфонію вітамін Е. На жаль, ця речовина, так само як і її дещо більш вдалий варіант, в якому було використано убіхінон замість вітаміну Е, досі не знайшли застосування на практиці, мабуть, через сильну прооксидантну дію і недостатню ефективність в низьких дозах. Перспективність всього підходу опинилася під сумнівом.
Однак, в 2003 р. група академіка В. П. Скулачова почала розробку нового мітоходріально-адресованого антиоксиданту. Щоб принципово підвищити його ефективність був використаний пластохінон — речовина з найбільш насиченого киснем місця в живій природі — хлоропластів рослин. Було сконструйовано і синтезовано речовину SkQ1, ефективність якої виявилася вищою від попередніх аналогів у сотні разів.
Результати Структура сполук класу SkQ. Групами хімічного синтезу Проекту здійснено синтез ряду сполук на основі «іонів Скулачова». Експерименти на виділених мітохондріях. Досліди на ізольованих мітохондріях показали кілька істотних властивостей SkQ. Експерименти на культурах клітин. Сполуки SkQ1, SkQR1 і SkQ3 надійшли в розпорядження груп, які проводили досліди на культурах нормальних і ракових клітин. Загоєння ран. Як показали попередні експерименти, SkQ здатний пом'якшити окислювальний стрес, в якому знаходяться клітини в культурі. Лікування патологій зору. Вплив SkQ1 на зір щурів. Ветеринарний препарат «Ветомітін». Застосування SkQ1 для лікування очних хвороб. Хвороби серця, мозку і нирок, пов'язані з окислювальним стресом. Онкологія. Було досліджено дію сполук типу SkQ на ракові клітини in vitro, а також на злоякісні новоутворення in vivo. Геронтологія. Основне питання, яке ставилося при проведенні більшої частини досліджень in vivo, — чи може SkQ служити геропротектором. Біотехнологічні аспекти дії SkQ на рослини. Один з важливих результатів Проекту був отриманий при дослідженні дії SkQ1 на рослини.
Публікації Лонго В. Д., Миттлдорф Дж., Скулачев В. П. Запрограммированное и альтруистическое старение // Nat. Rev Genet. — 2005. — Nov. 6(11). — Р. 866—872. Королева А., Скулачев В., Скулачев М. Выбор между жизнью и смертью // В мире науки, № 2, 2008 г.
Посилання Офіційний сайт проекту «Іони Скулачова»