Скіфський пантеон та міфічні персонажі — реєстр імен скіфо-сколотських міфічних героїв та імен скіфських богів, які відомі нам з різних джерел доби античності. Деякі з богів названі грецькими іменами, без згадки власне скіфських.

Не виключаючи в цілому концепції «семибожності» скіфського пантеону, слід зауважити, що навряд чи він відповідав тому переліку, який наведено Геродотом.Геродот. Історії в дев'яти книгах. К.: Наукова думка, 1993., Принаймні, наразі відомо ще декілька теонімів,дивись: Дітагойя, Маспала, Тарга які могли бути як іменами богів чи богинь з геродотового переліку, так й іменами інших представниць чи представників пантеону скіфів європейських.

«Співвідношення скіфських богів з грецькими, найімовірніше, належало власне Геродоту, й зробив він це при обробці своєї праці, розрахованої на грецьку публіку.» Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. Киев. Наукова думка, 1983. Щодо джерел інформації, заслуговує на увагу загальний перелік скіфських богів (IV, 59),;  — прямий аналог традиційної шлюбної загальної молитви осетин, у якій перелік духів подається у тому ж порядку, що й скіфські боги у Геродота: дух домашнього вогнища (ос. Сафа — скіф. Табіті), дух охоронець громади та родини (ос. Тихост / Тухваст — скіф. Папай), інші духи.«У весільних молитвах Тихост йде у парі з духом родинного вогнища, завжди слідом за ним, й тільки після звернення до цієї пари йде звернення до інших духів.» Ж. Дюмезиль. Скифы и нарты. Наука, 1990.

Нижче наведено реєстр теонімів та імен міфологічних персонажів, відомих з різних античних джерел.

Апі () — за Геродотом скіфська Гея (Історія, IV, 59). Аргімпаса () — за Геродотом скіфська Афродіта (Історія, IV, 59). Скіфський Арес () Арпоксай () — за Геродотом син Таргітая, пращур катіарів та траспіїв (Історія, IV, 5-6). Гойтосір () — за Геродотом скіфський Аполон (Історія, IV, 59). Дітагойя () — теонім, відомий лише за посвятою доньки Скілура Сенамотіс за боспорського царя Перісада V. Колаксай () — за Геродотом син Таргітая, пращур паралатів (Історія, IV, 5-6). Ліпоксай () — за Геродотом син Таргітая, пращур авхатів (Історія, IV, 5-6). Нап () — за Діодором (Bibliotheca Historica, ІІ, XLIII) один з двох синів першопращура Скіфа, онук Зевса та змієдіви. Пал () — за Діодором (Bibliotheca Historica, ІІ, XLIII) один з двох синів першопращура Скіфа, онук Зевса та змієдіви. Папай () — за Геродотом скіфський Зевс (Історія, IV, 59), пращур та володар всіх скіфів (Історія, IV, 127). Скіф () — за Діодором (Bibliotheca Historica, ІІ, XLIII) син народженої землею змієдіви та Зевса, батько Пала та Напа, першопращур усіх скіфів. Табіті () — одна з головних богинь скіфського пантеону, скіфська Гестія (), «цариця скіфів» (), відома з «Мельпомени» Геродота (IV, 59; 127). Тагімасад () — за Геродотом скіфський Посейдон, якого вшановували скіфи-царські (Історія, IV, 59). Тарга () — теонім, відомий з низки графіті, знайдених на залишках святилища в урочищі Джангуль на півострові Тарханкут, яке датоване II ст. до н. е. Щеглов А. Н. Большой Кастель и святилище II в. до н.э. в урочище Джангуль. Проблемы античной культуры (тез. докл.). Симферополь, 1988. Таргітай () — за Геродотом першолюдина, пращур усіх скіфів, син Папая та німфи р. Борисфен, батько Арпоксая, Ліпоксая та Колаксая (Історія, IV, 59).

Див. також Скіфська міфологія

Примітки

Додатково Релігія скіфів // Українська Релігієзнавча Енциклопедія Скіфи та їх релігійні уявлення // Стаття Scythian Religion // Стаття