Теоре́ма Піто́ — теорема планіметрії, яку названо іменем французького інженера Анрі Піто (, 1695—1771), який опублікував її у 1725 роціHenri Pitot Propriétés élémentaires des polygones circonscrits autour du cercle / Histoire de l'Académie royale des sciences avec les mémoires de mathématique et de physique tirés des registres de cette Académie, 1725, p. 45-47 .
Теорема Теорема формулюється наступним чином:
Зворотне формулювання було запропоноване Якобом Штейнером у 1846 році:
Ця властивість випливає з того, що два прямі відрізки прямих, що перетинаються між собою і є дотичними до кола, між точкою перетину і точкою дотику мають однакову довжину PA = PB (див. рисунок).
Примітки
Джерела Pierre Humbert L'œuvre mathématique d'Henri Pitot / Revue d'histoire des sciences et de leurs applications, no 6, 1953, p. 322—328. Ефремов Д. Е. Новая геометрия треугольника. — Одесса: Типографія Бланкоиздательства М. Шпенцера, Ямская д. № 64, 1902. — 334 с.