Осушувально-зволожувальна система — меліоративна система, що поєднує функції осушувальної системи і зрошувальної системи. Являє собою комплекс гідромеліоративних споруд двосторонньої дії, що дозволяє регулювати водно-повітряний режим ґрунту на осушуваних землях.
Характеристика системи
Осушувально-зволожувальна система конструктивно відрізняється від осушувальної системи односторонньої дії наявністю в ній регулюючих гідротехнічних споруд, насосних станцій, машин і пристосувань для зрошення осушених земель. Це дозволяє забезпечити не тільки скидання поверхневих вод і зниження рівня ґрунтових вод до осушувальної норми, а й подавання води для зволоження ґрунту в періоди року, коли кількість опадів є недостатньою.
Основний спосіб осушення в осушувально-зволожувальних системах — закритий дренаж, зволоження — внутрішньоґрунтове зрошення або дощування.
Конструкції осушувально-зволожувальних систем
комбіновані (дрени і додатково кротування або глибоке розпушування ґрунту); двоярусні (дрени розміщені в двох з'єднаних між собою ярусах); водооборотні (скидні води повертаються насосною станцією в мережу), з горизонтальним і вертикальним дренажем і дощуванням; суміщені системи, в яких закриті колектори використовуються як розподільники для подачі води до дощувальної установки.
Економічна доцільність
Середня багаторічна надбавка врожайності сільськогосподарських культур від зволоження становить 15—60% (мінімум — на потужних торф'яних, максимум — на легких ґрунтах).
Термін окупності осушувально-зволожувальної системи: при вирощуванні овочів 2-4 роки, багатоукісних сінокосів і культурних пасовищ 5-8 років, зернових до 20 років і більше.
Осушувально-зволожувальні системи України
Близько 2/3 території України знаходиться в умовах незадовільного водного режиму. У її межах виділяється три природно-кліматичні зони: недостатньо зволожена лісостепова, посушлива степова і надлишково-зволожена та достатньо зволожена лісова. Остання займає 25% території. Висока потенційна родючість заболочених та перезволожених ґрунтів, відносно сприятливий температурний режим для основних видів зернових, кормових культур, коренеплодів, але дещо надмірна кількість атмосферних опадів в умовах слабкої природної дренованості території створює передумови осушувальних меліорацій. Причому найбільша ефективність гідротехнічних меліорацій спостерігається на осушувально-зволожуючих системах.
У 1980-х роках в Україні осушувально-зволожувальні системи займали площу понад 1 млн га.
Найбільшими осушувально-зволожувальними системами України є: Берегівська осушувально-зволожувальна система — 54,0 тис. га, Трубізька осушувально-зволожувальна система — 37,6 тис. га, Верхньоприп'ятська осушувально-зволожувальна система — 25,1 тис. га, Роменська осушувально-зволожувальна система — 14,9 тис. га,Роменська осушувально-зволожувальна система Ірпінська осушувально-зволожувальна система — 8,2 тис. га, Кишинська осушувально-зволожувальна система —3,5 тис. га.
Примітки
Джерела
http://www.geol.univ.kiev.ua/docs/programs/meliorat_hydrogeol.pdf ПАТ «Укрводпроект»
Література
Коваленко П. І. Модернізація та реконструкція осушувальних систем в умовах реформування власності у сільському господарстві. Київ — 2003 Циприс Д. Б., Саноян М. Г., Двустороннее регулирование водного режима почв. Л., 1978; Маслов Б. С., Станкевич В. С. Черненок В. Я., Осушительно-увлажнительные системы, М., 1981.
Посилання
ДБН В.2.4-1-99. Меліоративні системи та споруди