Зигмунт Гендель (, 25 квітня 1862, Краків — 28 березня 1929, там само) — польський архітектор, реставратор.

Біографія Народився у Кракові. 1879 року закінчив середню школу там же. Навчався архітектури у Віденській політехніці до 1885, після чого поступив до Віденської академії мистецтв. Відбував практику в бюро Тадеуша Стриєнського. Отримав стипендію фонду ім. Й. Ледоховської, яка дозволила 1889 року виїхати на три роки до Парижа, де навчався в Академії мистецтв та Школі декоративного мистецтва. Подорожував по Франції, Бельгії, Голландії, Німеччині, Північній Італії. Викладав у Краківській школі мистецтв. У 1892—1895 роках керував столярсько-слюсарською школою ім. Гірша у Кракові. Іменований міським архітектором Кракова. Очолював львівську Промислову школу (після Зиґмунта Ґорґолевського).

У 1902—1911 роках був членом Політехнічного товариства у Львові.Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 91. Член Краківського технічного товариства. На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.

У 1880—1910-х роках входив до складу комісії, яка наглядала за реставрацією львівського домініканського монастиря. Представляв у комісії інтереси конвенту.Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J. Kościół p. w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków: Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 216, 228, 230—231. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1. У серпні 1904 року приїздив до Вільна, де досліджував костел святого Михаїла, рештки верхнього замку і троцькі замки. Видав брошуру «Замки на Троцькому озері» (Zamki na Trockim jeziorze).Nieznane listy z Ziem Zabranych / red. Sranisław Wiech. — Kielce: Wyd. Uniwersytetu Jana Kochanowskiego, 2016. — S. 80. — (Kresy w Polskich Pamiętnikach i Listach (1795—1918); t. 3). — ISBN 978-83-7133-659-1. Протягом 1905—1914 років очолював реставрацію Вавельського замку і катедри. Член журі конкурсів проєктів каплиці біля озера Морське Око в Татрах (1908)Konkursy // Przegląd Techniczny. — 1908.  — № 3. — S. 40., готелю «Брістоль» у Кракові (1912)Palace-Hotel-Bristol w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 59., фасадів Національного музею на Вавелі (1912)Konkurs na fasady Museum Narodowego na Wawelu // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58., будівлі Каси хворих у Кракові (1925).Konkurs na budowę gmachu Kasy Chorych w Krakowie [оголошення в кінці часопису] // Rzeczy Piękne. — 1925. — № 1. 1910 року експонував проєкт костелу і палацу в Плазі на виставці польських архітекторів у Львові.Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.

Публікував статті про архітектуру в часописі «Architekt» та інших. Зокрема його праця «Kościół św. Idziego» вийшла у складі серії «Biblioteka Krakowska», а стаття «Resztki murów romańskich kościoła św. Jana w Krakowie» — у щорічнику «Rocznik Krakowski».Kruszyński T. Zygmunt Hendel // Rzeczy Piękne. — 1929. — № 3. — S. 90. Рисунки Генделя публікувались у серії Славомира Одживольського «Пам'ятки мистецького промислу в Польщі», яка видавалась у Кракові («Zabytki przemysłu artystycznego w Polsce», протягом 1891—1893 років вийшло 6 зошитів).Nowe książki // Tygodnik Ilustrowany. — 1894. — 23 lipca. — № 31 (240). — S. 80.

Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі у родинному гробівці, поле № 2.Grodziska-Ożóg K. Cmentarz Rakowicki w Krakowie. — Wyd. drugie uzupełnione i poprawione. — Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1987. — S. 111. — ISBN 83-08-01428-3. Частина проектів за 1890—1920 роки зберігається в музеї на Вавелі.Jelonek-Litewka K. Jubileusz 90 lat życia dr Janiny Stoksik // Krakowski Rocznik Archiwalny. — Kraków, 2022. — T. 28. — S. 12, 18. — ISSN 1233—2135.

Роботи

Реставрація монастирського комплексу домініканців у Кракові. Зокрема було повернуто первинний вигляд каплицям Мишковських та Любомирських, відкрито готичні та романські елементи. Відновлення саду при костелі св. Барбари на пл. Малий ринок, 9 у Кракові. Укріплення мурів при Флоріанській брамі у Кракові. Музей Чарторийських на вулиці св. Яна 19—21 у Кракові. Реставрація будинку у Львові на вулиці Бляхарській (тепер вулиця Федорова, 19, не збережений). Реставрація костелу Святого Хреста у Кракові (1896, спільно з Тадеушем Стриєнським)Objaśnienie tablic // Architekt. — 1902. — № 3. — S. 24. — Tabl. — 14.. Нереалізований проєкт палацу у Сколишині (до 1902).Hendel Z. Pałac w Skołyszynie // Architekt. — 1902. — № 10. — S. 132—133. Кам'яний вівтар у крипті костелу бернардинців у Кристинополі (тепер Шептицький). Виготовлений до 1902 року. Каменярські роботи виконала фірма Бронішевського, бронзове розп'яття і ліхтарі — майстерня Копачинського у Кракові. Проєкт декорування стін не реалізовано.Projekt ołtarza w krypcie kościoła oo bernardynów w Krystynopolu // Architekt. — 1902. — № 5. — S. 56. Костел святого Йосипа в селі Старомєсцє (тепер дільниця Ряшева). Проєкт виконано до 1902 року.Architekt. — 1902. — № 9. — S. 99, 101—102. Реставрація двох кам'яниць напроти катедри на Вавелі у Кракові для потреб Катедрального музею. Реалізована у 1905—1906 роках будівельною фірмою Пйотра Козловського. При реставрації збережено автентичні елементи XV, XVI i XVII століть.Urban J. Muzeum Katedralne na Wawelu // Muzealnictwo. — 2008. — № 49. — S. 115. Мурована каплиця в Сянках, використовувалась як мавзолей Строїнських (1903—1907).Quirini-Popławski R. Kościół parafialny p. w. Św. Rocha i kościół filialny w Boryni // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 1997. — Т. 5. — S. 20. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-47-5. Проєкт упорядкування території навколо пам'ятника Міцкевичу у Львові (1909). Проєкт органу для домініканського костелу в Тернополі. Реалізований 1910 року фірмою Олександра Жебровського.Skrabski J. Kościół p.w. Św. Wincentego Ferreriusza i klasztor OO. Dominikanów z przynależnymi zabudowaniami w Tarnopolu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Antykwa, 2008. — Т. 16. — S. 277, 287. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-56-7. Проєкт перебудови костелу в Рудаві (до 1910).Posiedzenie Grona konserwatorów // Nowa Reforma. — 13 kwietnia 1910. — № 165. — S. 2. Проєкт перебудови костелу в Кальварії Зебжидовській (до 1910, співавтор Едгар Ковач). Проєкт реставрації костелу святого Войцеха у Кракові (1912).Tow. Opieki nad Polskimi Zabytkami Sztuki i Kultury // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 55. Проєкт необарокового амвона для домініканського костелу у Львові. Створений у 1911 і роком пізніше затверджений. Згодом модифікований Совінським, реалізований до 1920 року. Нездійснений проєкт монстранції від 1912.Biernat M., Kurzej M., Ostrowski J. Kościół p. w. Bożego Ciała… — S. 228, 230, 231, 248. Проєкт оформлення зали-їдальні в палаці Адама Красінського у Варшаві, на розі вулиці Передмістя і вулиці Берга. Початково зала була оформлена у рококовому стилі. Проєкт не реалізовано.Hendel Z. Dekoracja sali jadalnej w pałacu JW. Ordynata Adama hr. Krasińskiego w Warszawie // Architekt. — 1903. — № 2. — S. 27. Реставраційні роботи у Вавельській катедрі. Реставрація монастиря цистеріанців у Могілі. Реставрація монастиря францисканців у Лежайську. Реставрація костелу в селі Дембно Бжеського повіту. Реставрація костелу в місті Богухвала Ряшівського повіту. Реставрація костелу в селі Стари Вісніч. Перебудова палацу в Рогалині. Реставрація Старої божниці у Кракові. Реставрація будинку XVIII століття поблизу костелу святого Егідія у Кракові.Nowe budowle w Krakowie // Nowa Reforma. — 11 sierpnia 1911. — № 364. — S. 2. Повітова ощадна каса на вулиці Піарській, 1 у Кракові. Проєкти виробів ужиткового мистецтва. Зокрема проєкт срібного пасторалу, врученого духовенством Краківської дієцезії єпископові А. Новакові (пасторал виготовлено Генриком Валдином). Реставрація головного вівтаря домініканського костелу в Тарнобжегу.Wiącek A. Fundacje kościelne rodu Tarnowskich z Dzikowa // Tarnobrzeskie Zeszyty Naukowe. — Czerwiec 1995. — № 10. — S. 29.

Друковані праці Hendel Z. Kaplica zmarłych zwana «Ogrójcem» przy kościele św. Barbary w Krakowie // Sprawozdania Komisyi do Badania Historyi Sztuki w Polsce. — T. 5. — 1896. Hendel Z. Kościół św. Michała w Wilnie // Sprawozdanie i Wydawnictwo Wydziału Towarzystwa Opieki nad Polskimi Zabytkami Sztuki i Kultury za rok 1905. — Kraków: Wyd. L. Anczyc i Sp., 1905. Hendel Z. Zamki na Trockim jeziorze. — Kraków: Druk. W. L. Anczyca i Spółki, 1905. Hendel Z., Kopera F. Resztki murów romańskich w kościele św. Jana w Krakowie // Rocznik Krakowski. — 1907. — T. 9. Hendel Z., Kopera F. Kościól św. Idziego w Krakowie. — Kraków: Drukarnia «Czasu», 1905. — (Biblioteka Krakowska; № 29). Hendel Z., Seruga J. Kościół Narodzenia Najświętszej Marii Panny w Łapczycy. — Prace Komisji Historii Sztuki. — 1919. — Z. 1. — S. 31–62.

Примітки

Джерела Kruszyński T. Zygmunt Hendel // Rzeczy Piękne. — 1929. — № 3. — S. 90. Łoza S. Hendel Zygmunt // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 119—120. Hendel Zygmunt // Mała encyklopedia Krakowa. — Wyd. trzecie. — Kraków: Wanda, 1999. — S. 161. — ISBN 83-87023-08-6.