Мука́чево (до 2017 року — Мукачеве) — проміжна залізнична станція Ужгородської дирекції Львівської залізниці на електрифікованій лінії Стрий — Батьово. Розташована в однойменному місті Закарпатської області. На станції знаходиться локомотивне депо, дільниці колій та сигналізації й зв'язку.

Історія Станція відкрита у 1872 році. Через місто Мукачево пролягає одна з найважливіших залізничних магістралей України. Так було і в період, коли місто належало до австрійської провінції Угорщини, а згодом Чехословаччині та після Другої світової війни у складі СРСР. Важливість цієї лінії підтверджується тим, що до її прокладання Угорщина не мала залізничного зв'язку із сусідньою Галичиною, яка тоді перебувала у складі Австро-Угорської монархії.

За ініціативою автономного угорського уряду, що сформувався після компромісної угоди з Австрією, на підставі закону № 13, 1 липня 1868 року Угорське Північно-Східне залізничне акціонерне товариство отримало концесію на 90 років для прокладання залізничних ліній Дебрецен — Сатмарнеметі (Сату-Маре) — Кірайгаза (Королево) — Мармарош-Сигіт та Королево — Чоп — Кошиці. Роботи в Мукачево, якими керував підприємець Дюла Фрейзейсен, урочисто розпочалися 24 лютого 1870 року на підзамкових ділянках. 4 грудня 1872 року на 26-кілометровій лінії Батьово — Мукачево розпочався регулярний рух поїздів. З цього часу почало діяти пряме залізничне сполучення від Мукачевом та Будапештом. Незабаром були побудовані лінії Мукачево — Лавочне та Лавочне — Стрий (1887), що сполучила із залізницею ерцгерцога Альбрехта і Дністровською залізницею.

Спочатку на продовження шляху до тогочасної межі з Галичиною отримав дозвіл приватний консорціум. До виконання робіт у 1872 році сюди прибули італійські підприємці та робітники, які поселилися у місті (їхні нащадки ще й досі мешкають у місті). Проте підприємство не змогло знайти необхідний капітал, тому на основі рішення парламенту виконання робіт за державний кошт здійснили Угорські державні залізниці.

Складна гірська місцевість потребувала великих обсягів земляних робіт, необхідно було створити високі насипи та глибокі ухили. На перегоні було споруджено 167 об'єктів, у тому числі тунелі на підйомах та заокруглених ділянках шляху, віадуки над річками та долинами, які мали особливе інженерне значення. 70-кілометровий шлях, де різниця висот між відправною та кінцевою станціями становить 679 м, був прокладений за допомогою найсучасніших на той час методів, до того ж у визначений термін — за два з половиною роки. У березні 1886 року поїздом можна було дістатися до Воловця, у квітні був облаштований тунель у Бескиді, а через рік відбулася передача в експлуатацію лінії, яка з'єднала Мукачево зі станцією на іншому боці Карпат — Лавочним. Одночасно з цим після відкриття галицької лінії Лавочне — Стрий розпочався безпосередній залізничний рух у напрямку Львова.

Відповідно з договором між Угорською Північно-Східною залізницею та місцевим урядом Угорщини від 1 серпня 1890 року, лінії компанії, серед яких дільниця Чоп — Мукачево — Лавочне, перейшли у власність та експлуатацію компанії «Угорські державні залізниці».

Про важливу роль залізниці у розвитку Мукачево свідчить і те, що з кінця XX століття залізничний вокзал з центром міста з'єднувала красива, елегантна вулиця Шугар (нині — вул. Ярослава Мудрого).

Чимало відомих осіб прибувало у місто над Латорицею поїздом. 1882 року Мігай Мункачі зі своїм супроводом, ще пізніше Мор Йокаї ступали на перон місцевого вокзалу. У 1890-х роках XIX століття тут неодноразово зустрічали відомого дослідника Єне Зічі під час його експедиції до Азії; навіть один перський шах мав тут приємні хвилини від зустрічі із зацікавленою його появою юрмою. Пізніше на мукачівському вокзалі вітали Пала Телекі, що приїхав на чолі своїх скаутів. Головного мукачівського рабина Лазаря Шапіру з нагоди від'їзду до Палестини супроводили до поїзда 10 тисяч осіб.

У 1962 році станцію електрифіковано постійним струмом (=3 кВ) у складі дільниці Мукачево — Чоп.

Пасажирське сполучення З 17 червня 2022 року «Львівська залізниця» відновила курсування регіонального поїзда № 7001/7002 зі Львова та подовжила його маршрут руху до станції (щоп'ятниці, щосуботи та щонеділі).

Міжнародне сполучення У 2018 році, в місці тупика вантажної «станції перевалки», «Укрзалізниця» запланувала побудувати залізничну платформу, з метою приймання пасажирських поїздів колією європейського стандарту в Угорщину (Загонь, Будапешт), а потім до Словаччини (Кошиці) та в перспективі у Румунію (Сату-Маре) . У грудні 2018 року залізничне сполучення євроколією з Мукачево до Угорщини було відкрито, з використанням угорського рухомого складу . За 500 м від залізничного вокзалу станції Мукачево було побудовано окрему посадкову платформу для колії стандарту 1435 мм та впорядковано близько 40 км євроколії.

Нова пасажирська платформа отримала назву «Мукачево — Західна». Місто Мукачево також впорядкувало вулицю Вокзальну (колишня — вулиця Енгельса), яка сполучає головний вокзал та платформу «Мукачево-Західна». У червні 2019 року звідси був відкритий регулярний щоденний рух і до словацької станції Кошиці. У перспективі — пряме залізничне сполучення європейською колією з іншими країнами Європейського Союзу. Новим поїздом до столиці Угорщини є можливість дістатися за 6 годин. 400-кілометровий маршрут пролягає через угорські міста Дебрецен та Ньїредьгаза. Рейковий автобус  — Мукачево перебуває в дорозі близько 4 годин і зупиняється лише на станціях та Чєрна-над-Тисою. Завдяки поїзду, що курсує євроколією, не потрібно витрачати час на заміну колісних пар, а всі прикордонно-митні операції здійснюються на станції та на прикордонних станціях сусідніх країн.

14 листопада 2018 року до Мукачево з Будапешта здійснив тестовий рейс перший поїзд угорської компанії «MAV-START nemzetkozi utazasok» .

З 9 грудня 2018 року розпочався регулярний рух поїзда «Латориця» сполученням Будапешт — Мукачево — Будапешт . Компанія «MÁV START», окрім цього, обслуговує рух транскордонних поїздів Загонь — Чоп, які курсують 6 разів на день. Також курсує вагон безпересадкового сполучення «Укрзалізниці» Київ — Відень, що прямує через Будапешт.

2 квітня 2019 року відбувся тестовий рейс рейкового автобуса сполученням Кошиці — Чєрна-над-Тисою — Чоп — Мукачево, а регулярні поїздки розпочались 9 червня 2019 року. З Мукачево до станції Кошиці є можливість дістатися рейковим автобусом (моторвагонна секція 813—913 «Баґета» виробництва заводу «Залізничні ремонтні майстерні Зволен») євроколією за 4 години.

З 2 листопада 2021 року «Укрзалізниця» у співпраці з Угорською державною залізницею (MAV) відновила курсування пасажирського поїзда № 33/34 сполученням Мукачево — Будапешт через станції Чоп та Загонь.

11 грудня 2022 року здійснив перший рейс поїзд міжнародного сполучення від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну зі словацького міста Кошиці до Мукачево. На маршруті руху поїзд зупиняється у Чєрні-над-Тисою та на станції  — новоствореному залізничному габі Закарпаття з рейсами до/з Києва, Запоріжжя, Дніпра, Харкова, Полтави, Вінниці, Хмельницького, Тернополя, Львова, Ужгорода тощо. Проїзні документи на поїзд оформлюються у касі № 2 вокзалу станції Мукачево (вартість квитка залежить від курсу швейцарського франка, який є базовим для міжнародних залізничних розрахунків). На борту поїзда оплата можлива лише в євро. Посадка/висадка пасажирів на цей поїзд здійснюється від платформи Мукачево-Західна. Рейси виконуються щоденно словацькими дизель-поїздами чеського виробництва, які розраховані на 78 місць та 3 веломісця. №Маршрут сполученняПеріодичність курсування3/4«Нічний експрес»Запоріжжя — УжгородЩоденно13/14Київ — Солотвино / УжгородЩоденно17/18«Сковорода-Експрес»Харків — УжгородПарні числа29/30«Нічний експрес»Київ — УжгородЩоденно37/38«Біла Акація»Одеса — УжгородЩоденно39/40Запоріжжя — СолотвиноНепарні числа45/46Харків — УжгородНепарні числа81/82«Десна»Київ — УжгородЩоденно, з групою вагонів безпересадкового сполучення Кам'янець-Подільський — Ужгород266/265Ужгород — КовельНепарні числа749/750«Інтерсіті»Київ — УжгородЩоденно827/828Львів — Мукачево829Львів — УжгородЩоденно, крім вівторка830Ужгород — ЛьвівЩоденно, крім середи31«Латориця»Мукачево — БудапештЩоденно33«Латориця»Мукачево — БудапештЩоденно34«Латориця»Будапешт — МукачевоЩоденно149Відень — КиївЩоденно749Київ — ВіденьЩоденно960Кошиці — МукачевоЩоденно961Мукачево — КошиціЩоденно962Кошиці — МукачевоЩоденно963Мукачево — КошиціЩоденно6284Дебрецен — МукачевоЩоденно6517/6518Мукачево — СянкиЩоденно6501Лавочне — МукачевоЩоденно6502/6166Чоп — ЛьвівЩоденно6519/6520Мукачево — СянкиЩоденно6187Львів — МукачевоЩоденно6506Мукачево — СтрийЩоденно6523/6524Мукачево — СянкиЩоденно6545/6546Сянки — МукачевоЩоденно6189/6507Львів — ЧопЩоденно6508Мукачево — ЛавочнеЩоденно6547/6548Сянки — МукачевоЩоденно

Галерея + Вокзал у 1919 році Фасад вокзалу, прикрашений з нагоди візиту регента (1939) Станція під час реконструкції (2010) Станція під час реконструкції (2010). Краєвид у північному напрямку (в бік станції Кольчино) Вокзал під час реконструкції (2010) Залізничний вокзал (2011)

Примітки

Джерела

А. Бараній. Мукачево очима наших бабусь і дідусів. — Благодійний Фонд імені Вітеза Щандора Пака: ТОВ Друкарня Прінт, 2000. — 65-67 с., іл. ISBN 963248538-2

Посилання