Ромуальд Міллер (Romuald Miller, 9 січня 1882, Лодзь — 29 липня 1945, Отвоцьк) — польський архітектор. Відомий також як публіцист і політик.
Біографія Народився 9 січня 1882 в Лодзі в сім'ї Ромуальда Міллера, залізничника і Флорентини з Матисків. Мав брата Станіслава.Gadomski B. Miller Romuald // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk : Zakład nar. im. Ossolińskich, Wydawnictwo PAN, 1976. — T. XXI/2, zesz. 89. — S. 227. — ISBN 83-86301-84-8. Закінчив місцеву Вищу ремісничу школу. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Був активістом лівого спрямування. Навчання переривав через арешти, але 1908 року все ж завершив із золотою медаллю. Здобув кваліфікацію інженера-архітектора. Від 1907 року був повітовим інженером у Пйотркові. Переїхав до Лодзі, де 1909 року працював на посаді молодшого міського архітектора. Того ж року отримав дозвіл на приватну практику і відкрив власне бюро на вулиці Зеленій, 14.Miller [Müller] Romuald // Ludzie, którzy zbudowali Łódź: leksykon architektów i budowniczych. — Łódź : Księży Młyn, 2009. — S. 130. — ISBN 978-83-61253-44-0.
1918 року переїхав до Варшави, де працював в архітектурній секції Варшавської залізничної дирекції. Був одним із двох заступників голови відділу — Броніслава Рогойського (другий заступник Юзеф Волкановський, співробітники Емілія Гіжова і Владислав Квапішевський). Після смерті Рогойського в березні 1921 року очолив секцію.Dudkowski M. Odbudowa dworców Kolei WarszawskoWiedeńskiej i linii Warszawsko-Kaliskiej po I wojnie światowej: Pruszków – Grodzisk Mazowiecki – Żyrardów – Radziwiłłów oraz Teresin/Szymanów // Ochrona Zabytków. — 2015. — № 1. — S. 80. — ISSN 0029-8247.
Член Польської соціалістичної партії ще з часів навчання в Петербурзі. 1902 року увійшов до складу щойно створеної Білоруської революційної партії.Нёман. — № 7—12. — 1990. — С. 94. Член редакції часопису «Architektura i Budownictwo», де опублікував низку статей. Делегований редакцією на Перший польський з'їзд будівельних інженерів у Варшаві 4—5 травня 1934 року.Повний текст виступу на з'їзді див.: I Polski Zjazd Inżynierów Budowlanych // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 4. — S. 127—128.
Член журі конкурсу проектів виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва у Варшаві (1931) Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike. — 1937. — № 1. — S. 219., на розпланування дільниці Лодзь-Фабрична у Лодзі (1932)Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 131; Konkurs na opracowanie planu zabudowania dzielnicy przy dworcu kolejowym Łódź-Fabryczna w Łodzi // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 5. — S. 154., другого конкурсу Банку господарства крайового на проекти малих типових житлових будинків (1933)Konkurs B. G. K. na typy domów mieszkalnych // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 2. — S. 38., проектів будинку управління митниці у Гдині (1934)Rozstrzygnięcie konkursu na gmach urzędu celnego w Gdyni // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 6. — S. 188..
Помер 29 липня 1945 в Отвоцьку. Похований на Алеї заслужених Повонзківського цвинтаря у Варшаві.Łoza S. Miller Romuald // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 344. Президіум Крайової народної ради за поданням Демократичної партії 11 липня 1946 року відзначив Ромуальда Міллера посмертно Хрестом Грюнвальда II ступеня за конспіративну діяльність під час окупації.Monitor Polski. — 7 listopada 1946. — № 34. — Poz. 286.
Роботи Залізничний вокзал у Гдині у формах польського Ренесансу. Пізніше перебудований. Дім Товариства залізничників з театром «Атенеум» у Варшаві. Інтер'єри виконані спільно з Войцехом Ястшембовським.Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4. Проект костелу в Лодзі для потреб Лодзької ниткової мануфактури. Не був реалізований через початок Першої світової війни. Пізніше прийнято інший проект авторства Юзефа Кабана.Gliński W. Kościół katolicki w Łodzi w czasie i wojny światowej // Łódzkie Studia Teologiczne. — 2015. — № T. 24, № 2. — S. 53. — ISSN 1231—1634. Офіцерське казино у Рембертові. 1923 рік. Співавтор Казімеж Мешкіс. Переобладнання стрихів на житлові приміщення і добудову лекційної зали зроблено за проектом Бруно Зборовського 1930 року.Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo. — 1923. — № 10—12. — S. 336—338. Споруда державної фабрики з виробництва телефонних апаратів та телеграфів у Варшаві (бл. 1931).Woźnicki S. Nowe dzieło architekta Romualda Millera // Architektura i Budownictwo. — 1931. — № 11. — S. 377—378. Дитячий шпиталь на вулиці Литовській у Варшаві (1933—1934). «Дім залізничників» у Львові на нинішній вулиці Федьковича, 54/56. Споруджував у 1929–1937 роках Генрик Заремба. Інтер'єр виставкового павільйону на EXPO'37.Zeszyty Architektury Polskiej. — 1988. — № 5—6. — S. 6. — ISSN 0239-3549.
Статті Miller R. Dom Związku Zawodowego Pracowników Kolejowych Rzeczypospolitej Polskiej // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 6. Miller R. W walce o program // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 7. Miller R. Przybylski Cz. Na marginesie projektów przyszłego statutu ogólnopolskiej organizacji architektonicznej. — 1932. — № 11. Miller R. Referat o stronie konstrukcyjnej domków jednorodzinnych na wystawie «Tani dom własny» w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 2. Miller R. Do źródeł plastyki i architektury // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3. Miller R. Narodziny nowego snoba // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 6. Miller R. [2-gi konkurs architektoniczny B.G.K. ] // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 2. Miller R. Izby // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 4. Miller R. Sprawa Placu Marszałka Józefa Piłsudskiego w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 7. Miller R. «Patria» — pensjonat Kiepury w Krynicy projektu arch. B. Pniewskiego // Architektura i Budownictwo. — 1935. — № 1.
Примітки
Джерела
Miller Romuald // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1966. — T. 7. — S. 329.