Оскар Кумметц (; 21 липня 1891, Ілово, Нейденбург — 17 грудня 1980, Нойштадт) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-адмірал Крігсмаріне (1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1941).

Біографія 1 квітня 1910 року вступив в Імператорські військово-морські сили кадетом, проходив навчання на крейсері «Вікторія Луїза». В 1912 році закінчив військово-морське училище в Мюрвіку.

З 1 жовтня 1912 року служив на лінійному кораблі «Гельголанд», з 4 квітня 1913 року — «Позен».

Учасник Першої світової війни. З 31 березня 1916 року — вахтовий офіцер на різних міноносцях (V108, V1, G-11), з 20 березня 1918 року — командир міноносця G-10.

Після демобілізації армії залишений на флоті, з 7 лютого 1919 командир тральщика М-84, з 11 жовтня 1919 по 18 березня 1920 року — офіцер для доручень при 2-му батальйоні берегової оборони в Вільгельмсгафені.

З травня 1920 року служив в береговій обороні, з 26 вересня 1922 командир міноносця V-1.

З 15 вересня 1924 року 3-ю офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Північне море». 1 жовтня 1927 року призначений командиром 3-й півфлотилії міноносців.

З 28 вересня 1929 року — 3-й офіцер Адмірал-штабу в командуванні флотом, з 1 жовтня 1932 року — референт Управління бойової підготовки Морського керівництва.

З 4 жовтня 1934 року — командувач міноносцями.

30 вересня 1937 року очолив штаб військово-морської станції «Остзее». З 31 жовтня 1938 по 20 жовтня 1939 року — начальник штабу флоту. З 21 грудня 1939 року — начальник торпедної інспекції ОКМ.

Під час операції «Везерюбунг» у квітні 1940 року командував бойовою групою «Осло», в яку входили важкі крейсери «Блюхер» і «Лютцов», легкий крейсер «Емден», 3 міноносці (R18, R19 і Rau 8), 3-тя флотилія тральщиків (8 кораблів) і 2 китобої. На кораблях перебували близько 2 000 осіб десанту. В ході бою 9 квітня флагман «Блюхер» загинув, і командування перейшло до командира «Лютцова» капітана-цур-зее А. Тіле. Надалі «Лютцов» також отримав важкі пошкодження і з ладу вийшов міноносець.

З 3 червня 1942 по 18 лютого 1943 року — командувач крейсерами, потім до 29 лютого 1944 року командувач бойовою групою, основні сили якої були зосереджені в Північній Норвегії.

З 1 березня 1944 року і до кінця війни очолював Вище морське командування «Балтійське море».

23 липня 1945 року інтернований британською владою. 30 листопада 1946 року звільнений.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (30 червня 1916) 1-го класу (27 вересня 1918) Німецький кінний знак Почесний хрест ветерана війни з мечами (січень 1935) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест (20 серпня 1938) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (14 жовтня 1939) 1-го класу (12 квітня 1940) Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» (14 березня 1940) Лицарський хрест Залізного хреста (18 січня 1941) Нагрудний знак флоту (5 лютого 1942)

Див. також Альбрехт Бранді Альфред Заальвахтер Гюнтер Гузе Отто Хормель Військово-морська база в Балтійському морі Військово-морська база в Північному морі

Література

Dieter Hartwig: Generaladmiral Wilhelm Marschall. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Band 1, Primus Verlag, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-083-2, Seite 162—170 Helmut Pemsel: Biographisches Lexikon zur Seekriegsgeschichte. Seehelden von der Antike bis zur Gegenwart. Bernard & Graefe, Koblenz 1985 Manfred Dörr: Die Ritterkreuzträger der Überwasserstreitkräfte der Kriegsmarine, Band 1: A-K, Biblio Verlag, Osnabrück 1995, ISBN 3-7648-2453-0, S. 378—380 Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S.484

Посилання

Organization of the Kriegsmarine КУММЕТЦ (kummetz) Оскар

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху