Отто Шнівінд (; 14 грудня 1887, Саарлуї, Рейнська провінція — 26 березня 1964, Лінц-ам-Райн, Рейнланд-Пфальц) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, начальник Генерального штабу Крігсмаріне (1938—1941), генерал-адмірал Крігсмаріне (1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1941). Учасник Першої та Другої світових воєн.

Біографія 3 квітня 1907 року вступив в Кайзермаріне кадетом. Пройшов підготовку у військово-морському училищі і на легкому крейсері «Лейпциг». 28 вересня 1910 отримав звання лейтенанта. З 15 листопада 1911 року — вахтовий офіцер на легкому крейсері «Аугсбург», з 20 серпня 1912 року ад'ютант і офіцер зв'язку на легкому крейсері «Магдебург».

З 1 жовтня 1913 року служив на міноносцях.

Перша світова війна

Учасник Першої світової війни, командував різними міноносцями 13-й і 14-й напівфлотілій. За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу. 17 червня 1917 року одержав звання капітан-лейтенанта. З 20 вересня 1918 командир 7-ї флотилії міноносців. 22 червня 1919 року інтернований і звільнений тільки в кінці січня 1920 року.

міжвоєнна служба

20 квітня 1920 року прийнято на службу на флот, командиром роти 2-й морський бригади. З 15 серпня 1920 року прапор-лейтенант 4-ї флотилії і командир тральщика М-133, c 19 грудня того ж року — 2-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Нордзее».

З 1 січня 1925 по 22 вересня 1926 року — ад'ютант імперського військового міністра. З 23 вересня 1926 командував 4-й напівфлотілією, з 26 вересня 1928 року — 2-й флотилією міноносців. З 7 жовтня 1930 року 1-й офіцер Адмірал-штабу в штабі флоту.

З 28 вересня 1932 по 19 лютого 1934 командував легким крейсером «Кельн».

З 27 вересня 1934 по 19 жовтня 1937 року — начальник штабу флоту. З 20 жовтня 1937 року начальник Адміністративного управління Верховного командування ВМС (ОКМ).

Друга світова війна

З 31 жовтня 1938 по 22 серпня 1939 року начальник Командного управління ОКМ і начальник Штабу керівництва морської війною. Керував розробкою планів морської війни, в тому числі планом ОКМ із захоплення Норвегії.

Найближчий співробітник адмірала Еріха Редера, користувався його незмінною підтримкою. 21 квітня 1940 нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.

З 12 червня 1941 командувач флотом. Одночасно с 2 березня 1943 року стало командувачем групою ВМС «Північ».

31 липня 1944 переведений в резерв фюрера, а 30 квітня 1945 звільнений у відставку. 8 травня 1945 року заарештований британською владою. Притягнутий до 12-му процесу Американського військового трибуналу в Нюрнберзі у справі ОКВ, але був виправданий та 30 жовтня 1948 року звільнений.

У 1949-52 роках керівник військово-морської історичної команди в Бремерхафені.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу 1-го класу (17 листопада 1917) Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го класу із застібкою «Перед ворогом» 1-го класу (14 серпня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами (27 грудня 1934) Орден Меча, командорський хрест (Швеція; 26 червня 1936) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно. Орден Корони Італії, великий офіцерський хрест (23 вересня 1938) Почесний знак Німецького Червоного Хреста 1-го класу (20 квітня 1939) Орден морських заслуг (Іспанія), білий дивізіон (21 серпня 1939) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу (29 вересня 1939) — отримав 2 нагороди одночасно. Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» (26 жовтня 1939) Орден Святого Савви 2-го класу (Королівство Югославія; 15 листопада 1939) Лицарський хрест Залізного хреста (21 квітня 1940) Орден Священного скарбу 1-го класу (Японська імперія; 26 вересня 1942) Нагрудний знак флоту (30 липня 1944)

Див. також Командування Крігсмаріне «Захід» Військово-морська база в Північному морі Еріх Топп Отто Гормель Губерт Шмундт Герберт Вольфарт

Література

Dieter Hartwig: Generaladmiral Wilhelm Marschall. In: Gerd R. Ueberschär (Hrsg.): Hitlers militärische Elite. Band 1, Primus Verlag, Darmstadt 1998, ISBN 3-89678-083-2, Seite 162—170 Helmut Pemsel: Biographisches Lexikon zur Seekriegsgeschichte. Seehelden von der Antike bis zur Gegenwart. Bernard & Graefe, Koblenz 1985 Dörr, Manfred (1996) (in German). Die Ritterkreuzträger der Überwasserstreitkräfte der Kriegsmarine—Band 2:L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio Verlag. ISBN 3-7648-2497-2.

Посилання

Organization of the Kriegsmarine Otto Schniewind Schniewind, Otto — нагороди генерал-адмірала О.Шнівінда Фотографії і нагороди Шнівінда.

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху