Корвети типу «Ві́сбю» (, ) — тип сучасних багатоцільових корветів ВМС Швеції. Вважаються першим у світі проектом бойового корабля, побудованого за технологією «стелс», через що отримали широке визнанняКрис Саммерс. По Балтике поплывет невидимый корабль будущего. Русская служба BBC. 12.06.2004. . Головний корабель проекту HMS Visby був спущений на воду 8 червня 2000 рокуVisby Class, Sweden. Стаття на сайті naval-technology.com. .

Концепція

З 1958 року у Шведському Королівському Флоті започаткована концепція «малого флоту», який має складатися з швидкохідних торпедних катерів, тральщиків і підводних човнів. На думку шведського командування такий флот найкраще відповідав його «зоні відповідальності», яка обмежувалася мілководним Балтійським морем з порізаною шхерами і фіордами береговою смугою. Згідно з цією концепцією було реалізовано декілька вдалих проектів бойових катерів і малотоннажних суден. До початку 1980-х років, коли зі складу шведського флоту були виведені останні великі бойові кораблі, перед командуванням ВМС Швеції постало питання про їх заміну малими багатоцільовими кораблями, які могли б нести протичовнову і ракетну ударну зброю.

У 1987 році була ініційована програма будівництва дослідного скегового корабля на повітряній подушці для відпрацювання інженерних рішень та оцінки можливості реалізації концепції стелс-технології на невеликих надводних кораблях. Дослідний корабель «Smyge», незважаючи на малий тоннаж (140 тон), був озброєний 40-мм гарматою, а також протикорабельними ракетами і торпедами. При його проектуванні і будівництві був отриманий цінний досвід, а також відпрацьовано низку важливих конструкторських рішень (зброя, прихована в корпусі, використання водометів як рушіїв, застосування нових радіопоглинаючих конструкційних матеріалів, принципово нова корабельна архітектура), які в майбутньому були втілені в проекті корвета типу «Вісбю».

Історія проектування і будівництва Проектні роботи по новому корвету були розпочаті за двома різними напрямками: YSM () — «малий бойовий корабель» і YSS () — «великий бойовий корабель». Але пізніше через бюджетні обмеження було прийнято рішення продовжувати проектні роботи тільки по одному напрямку. В результаті цих робіт компанією Kockums за сприяння Королівського флоту, Відділу матеріального постачання Міністерства оборони і Королівського технологічного інституту був розроблений корвет проекту YS2000 (). Він призначався для виконання широкого кола завдань: ведення бойових дій проти надводних кораблів та берегових цілей, пошуку і знищення підводних човнів, тралення і постановки мінних загороджень, розвідки і патрульних операцій, як в шведських, так і міжнародних водах.

Контракт на будівництво перших двох корветів типу був підписаний 17 жовтня 1995 року, другу пару замовили 17 грудня 1996-го, третю — в серпні 1999 року. Але через те, що вартість шести кораблів виявилася завеликою і передбачувані витрати перевищували раніше обумовлений кошторис, від будівництва шостого корвета серії було вирішено відмовитися і контракт на його будівництво був скасований 9 жовтня 2001 року. Вартість програми будівництва п'яти корветів склала близько 0,9 млрд. $Курочкин Д. В. Корветы типа «Visby». — История корабля: Альманах. — Москва: 2004 Т. 1. — С. 14-32. .

Головний корабель серії, HMS «Visby», був закладений на верфі компанії Kockums у Карлскруні 17 лютого 1996 року. Побудовані чи будуютьсяJane's Fighting Ships 2011—2012. — London, United Kingdom: Jane's Information Group, 2011. — ISBN 0-71062-623-1 : Бортовий № Назва Дата закладки Спущений на воду Експлуатація з Примітки Вісбю () У складі 4-ї флотилії Хельсінгборг () У складі 3-ї флотилії Хернесанд () У складі 3-ї флотилії Нючепінг () У складі 3-ї флотилії Карлстад ()

4 вересня 2012 а ВМС Швеції отримали після модернізації головний корвет класу «Вісбю», модернізований до рівня «Версія.5» (V.5). У 2012 у Агентство з матеріального забезпечення планувало передати ВМС Швеції перший і четвертий корвети серії — «Вісбю» і «Нючепінг», модернізовані до рівня «Версія.5». Решту корветів до кінця 2014 року також планують модернізувати до «Версії.5»ВМС Швеции приняли головной корвет класса «Висбю», модернизированный к конфигурации «Версия.5» Сайт ЦАМТО. 6.09.2012. .

Конструкція

Корпус і надбудова

Силует корабля являє собою моноблок з інтегрованою надбудовою, розташованою в районі міделю. У носовій частині розташована 57-мм гарматна баштова установка і два 127-мм реактивні бомбомети, що опускаються в подпалубний простір. За надбудовою знаходиться вертолітний майданчик, який займає близько 35 % довжини корпусу.

Корпус корвета виконаний з композитного пластика — полівінілхлоридного ядра з покриттям на основі вуглецевих джгутів, кожен з яких складається з декількох тисяч окремих ниток. Крім поглинання радіовипромінювань РЛС, вуглецеві джгути забезпечують їх «розпорошення», що сприяє зниженню рівня вторинного радіолокаційного поля корабля. Надводна частина корпусу виконана як комбінація великих плоских поверхонь, розташованих під різними кутами, що також сприяє відбиттю радіолокаційних хвиль. Застосування в конструкції корпусу нового конструкційного матеріалу дозволило значно знизити складову ваги корпусу в загальному тоннажі. За заявами розробників, корпус «Вісбю» на 50 % легший, ніж корпус аналогічних розмірів, виконаний з традиційних матеріалів. Усі основні системи зброї, а також швартові пристрої розташовані в корпусі корабля за спеціальними герметичними покриттями, виконаними врівень з корпусними конструкціями, за винятком артилерійської установки, башта якої виконана з радіопоглинаючого матеріалу.

Обводи корпусу виконані за типом «глибоке V», що забезпечує кораблю добру керованість і більш високі граничні швидкості при хитавиці, ніж у круглоскулих кораблів, а також знижує гідродинамічне поле. Для боротьби з ходовим диферентом корабля на високих швидкостях, що викликає збільшення опору руху, на корветі типу «Вісбю» в кормі встановлена керована транцева плита. Транцевій плиті може бути надано певний кут атаки, найбільш оптимальний для кожної швидкості ходу. Це технічне рішення дозволяє знизити витрати пального на 4-6 %.

Для забезпечення непотоплюваності корпус корабля розділений водонепроникними перегородками на вісім відсіків. Міжпалубні відстані обрані з розрахунку оптимального розміщення і використання технічних засобів, озброєння та умов населеності екіпажу.

В носовій частині корпусу, у 1-3-му відсіках, розміщені каюти і кубрики особового складу, санітарно-гігієнічні приміщення, відділення підрулюючих пристроїв, носовий дизель-генератор, відділення гідроакустичної станції (ГАС) і швартовне обладнання. У 4-му відсіку на другій палубі знаходяться їдальня матросів і кают-компанія офіцерського і старшинського складу, яка за бойовим розкладом використовується як пост медичної допомоги та лазарет. У цьому ж відсіку розташований камбуз, поєднаний з провізійною коморою. У трюмі — головний командний пост.

Друга палуба 5-го відсіку є так званою «палубою зброї». На ній вмонтовуються пускові установки ударної ракетної зброї або зберігаються технічні засоби, призначені для виявлення, класифікації та знищення морських мін. Також тут може розміщуватись рейдовий катер. У трюмі відсіку знаходиться пост дистанційного керування головною енергетичною установкою (ПДУ ГЕУ), агрегатна, цистерна вертолітного палива, відокремлена від решти приміщень кофердама, відділення насоса вертолітного палива. У кормових відсіках нижче палуби перебірок (друга палуба) розміщені машинні відділення та відділення водометів.

На верхній палубі корабля знаходяться торпедні апарати, коридори газоходів, шахти прийому повітря для газових турбін. Позаду надбудови зарезервовано місце для вертолітного ангара або пускових установок зенітних ракет. У кормі знаходяться підйомно-опускні пристрої пасивної ГАС з ГПБА і активної ГАС, а також швартове обладнання.

Зона, в якій корвет здатний виявити і знищити противника, але сам, завдяки низьким сигнатурам своїх фізичних полів, залишається «невидимим», визначається як «зона переваги»: дистанція виявлення корабля радарами противника становить без використання перешкод 13 км при хвилюванні моря в 3-4 бали і 22 км при штилі.

Корабель має хороші показники остійності — кут заходу діаграми статичної остійності при стандартній водотоннажності — не менше 70°, початкова поперечна метацентрична висота при стандартній водотоннажності— не менше ніж 1,9 м.

Енергетична установка

Головна енергетична установка Як головна енергетична установка корабля (ГЕУ) обрана комбінована дизель-газотурбінна установка розробки компанії Vericor Power Systems. Маршова установка, що працює в режимі економічного ходу (15 вуз.) складається з двох дизелів MTU 16V 2000 N90 німецької компанії Motorenund Turbinen-Union GmbH сумарною потужністю 2600 кВт. Дизелі мають шумоізоляцію та амортизацію для зниження ризику виявлення підводними човнами противника.

Форсажна установка ГЕУ, призначена для роботи на режимах великих ходів, аж до максимального, складається з чотирьох газових турбін TF 50A розробки компанії Vericor Power Systems спільно з Honeywell Engines and Systems сумарною потужністю 16 000 кВт. На один вал через редуктор Cincinnati MA-107 SBS працюють по дві турбіни. Як газові турбіни, так і дизельні двигуни мають дуже компактні габаритні розміри і вагу, відповідно 1395×890×1040 мм, 710 кг і 2920×1400×1290 мм, 4170 кг. Вихлопні гази від ГЕУ виводяться в кормовій частині корпусу над самою поверхнею води через газоходи. Це дозволило знизити теплове поле корабля.

Рушії і подрулюючі пристрої Як рушії корабля використовуються два водомети KaMeWa 125 SII з семилопатними імпелерами (гвинтами) з шаблевидними лопатями. Використання водометів замість традиційних гребних гвинтів знижує рівень підводного шуму і магнітного поля, зменшує габаритну осадку і підвищує маневреність.

Для управління кораблем по курсу, крім поворотних насадок безпосередньо на водометах, в кормовій частині корпусу розташовані два стерна. Ці рулі можуть також використовуватися для підвищення стійкості корабля на курсі. При цьому максимальний кут перекладки стерна може бути невеликим (в межах 70-100°). Це технічне рішення дозволяє знизити потужність рульових машин. Наявність рознесених по ширині рулів сприяє пасивному зниженню рівня бортової хитавиці.

Маневреність корабля на малих ходах (наприклад, при швартуванні до причалу) забезпечується завдяки наявності в носовій частині підрулюючого пристрою HRP 200-65, потужністю 125 кВт виробництва фірми Holland Roer Propeller.

Озброєння

Радіоелектронне озброєння БІУС

На кораблях типу встановлена система управління стрільбою (СУВ) 9LV Mk. 3E, яка включена в інтегровану бойову інформаційно-керуючу систему (БІУС).

БІУС на базі двох процесорів Intel Pentium, здійснює обробку інформації, ухвалення рішення і видачу даних на зброю. Програмне забезпечення написане на мовах С++ і Ada. Операційна система — Windows NT. Робочі місця операторів встановлені на ГКП і являють собою багатофункціональні пульти керування з двома 19-дюймовими моніторами, на яких відображається вся тактична інформація. Всі компоненти СУВ з'єднані між собою лініями оптоволоконного зв'язку в локальну мережу зі швидкістю передачі даних 100 Mb/с.

За деякими даними, до складу БІУС включена підсистема, що здійснює відстеження параметрів фізичних полів корвета і відображає їх у графічному вигляді. Це дозволяє командному складу корабля бути завжди поінформованим про те, наскільки корабель є «невидимим» для противника, і згідно з цим оперативно реагувати на зміну ситуації.

Радіоелектронні засоби