Атребати () — кельтське плем'я в Британії, що мігрувало з Галлії. Назва племені зі староірландської мови означає «житель»MacBain, Alexander. (1982:§ 1) An Etymological Dictionary of the Gaelic Language Gairm Publications.. Існує припущення, що назва племені «атребати» могла бути призначена для позначення народу землі для контрасту із сусідніми прибережними морінами — «люди моря»Wightman, Edith Mary (1985), Gallia Belgica, University of California Press, с. 29..

Атребати в Галлії У Галльський період атребатів вони населяли сучасний Артуа в північній Франції. Їхня столиця називалася Неметоценна (Nemetocenna), пізніше названа Неметакум (Nemetacum) або Неметакон (Nemetacon) (Неметон). Сьогоднішнє місто Аррас, Па-де-КалеAlbert Dauzat et , Dictionnaire étymologique des noms de lieux en France, éditions Larousse 1968. с. 29.Wenceslas Kruta, Les Celtes : Histoire et dictionnaire, Collection Bouquins — Robert Laffont, Paris 2000. с. 438–439. — є результатом фонетичної еволюції від «атребати» і замінив оригінальну назву в пізній Імперії. Відповідно до відомої традиції в Галлії (наприклад: Париж, Ам'єн, Лізьє, Бає та ін.) Артуа також є результатом різних фонетичних еволюцій від «атребати».

У 57 році до н. е. атребати були частиною військового альянсу Белгіки контингентом в 15000 воїнів у відповідь на завоювання в Галлії Юлія ЦезаряЦезар, De Bello Gallico, 2.4. Але союз цей був недовготривалим, через що Цезар виступив проти декількох племен і домоглися їх покори.

Атребати згодом приєдналися до нервіїв і віромандуїв та напали на Цезаря в битві на Сабісі, але були переможені. Таким чином, після завоювання атребатів, Юлій Цезар призначив одного зі своїх співвітчизників, Коммія їхнім королем. Коммій брав участь у двох експедиціях Цезаря в Британію в 55 і 54 роках до н. е. і домовився про капітуляцію Кассівелауна. В обмін на свою лояльність, йому також була надана влада над морінами. Проте пізніше він пішов проти римлян і приєднався до повстання на чолі з Верцингеториксом в 52 році до н. е. Після поразки Верцингеторикса в облозі Алезії, Коммій, з метою уникнути подальших зіткнень з римлянами, уклав перемир'я з Марком Антонієм, і в кінцевому результаті втік до Англії з групою послідовників. Тим не менш, він, здається, зберіг деякий вплив у Галлії: після поразки Коммія були знайдені монети з його ім'ям в парі з Гарманосом або Карсіціосом, які, можливо, були його синами.

Птолемей у своїй «Географії» позначав місто Метакум (Metacum) в провінції Белгіка на березі річки Секвана або Сена містом атребатів.

Атребати в Британії

Незабаром Коммій став королем атребатів у Британії, де заснував їхнє царство з центром у місті Каллева Атребатум (суч. Сілчестер ( — Вербова фортеця)). Жили вони по обидва боки Темзи. Їхня територія включала сучасний Гемпшир, Західний Суссекс і Суррей. Вони межували на півночі з добуннами та катувеллаунами, з яким часто ворогували, на сході — з регніями, і на півдні — з белгами.

Переміщення атребатів до Британії не було масовим. Археолог Баррі Канліфф (Barry Cunliffe) стверджує, що вони включили в себе декілька місцевих племен, можливо, з деяким белгським впливом на них. Цілком можливо, що назва «атребати», як і багато «племінних» назв в цей період, відноситься тільки до правлячого дому або династії, а не до етнічної групи. Коммій і його послідовники, після прибуття до Британії, можливо, створили центр королівства та поступово розширили свою сферу впливу, створивши прото-державу. Однак під час першої експедиції Цезаря в Британію в 55 році до н. е., після того, як римська кавалерія не змогла перетнути Ла-Манш, у Коммія була можливість забезпечити невелику групу вершників зі свого народу, що свідчить про те, що він, можливо, вже мав родичів у Британії в той час. Після цього атребати були визнані Римом.

Монети з написом «Коммій» випускалися в Каллеві з 30 років до н. е. по 20 роки до н. е. Деякі монети з грифом «COM COMMIOS»: у перекладі це виглядає як «Коммій син Коммія», і з урахуванням тривалості життя, можна прийти до висновку, що існувало два короля — батько і син під тим же ж ім'ям.

Три пізніших королі британських атребатів на монетах називали себе як сини Коммія: Тінкомар, Епілл і Веріка. Тінкомар, здається, правив спільно з батьком з 25 року до н. е. до смерті Коммія в 20 році до н. е. Після цього, Тінкомар правив північною частиною королівства з центром у Каллеві, а Епілл правив південною половиною з центром в Новіомагусі (Noviomagus — суч. Чичестер). Нумізматичні та інші археологічні дані свідчать про те, що Тінкомар був більше з про-римською позицію, ніж його батько, і Джон Крейтон () вважає з зображення на монетах, що він був вихований як дипломатичний заручник у Римі в імператора Августа.

У 7 році Тінкомар разом з королем триновантів та кантіїв Дубновеллауном був прохачем перед Августом через міжусобицю зі своїм братом Епіллом, який повалив Тінкомара.

Приблизно в 15 році, Епілла змінив Веріка (приблизно в той же час, король на ім'я Епілл став правителем кантіїв в Кантії (Кент)). Але царство Веріки було притиснуте розширенням катувеллаунів Кунобеліна. Каллева була захоплена братом Кунобеліна Епатіком приблизно в 25 році. Веріка відвоював деяку територію після смерті Епатіка близько 35 року, але син Кунобеліна Каратак розпочав нову військову кампанію і на початку 40-х років атребати були завойовані. Веріка втік до Риму, давши новому імператору Клавдію привід для римського завоювання Британії.

Після римського завоювання, частина земель атребатів була відділена регніям на чолі з Тиберієм Клавдієм Когідубнієм, який, можливо, був сином Веріки.

Вожді атребатів Коммій Старший (Commius), (57 — 20(?) до н. е.) Коммій Молодший (?) (Commius), (35 — 20 до н. е.) Тінкомар (Tincomarus), (25 до н. е. — 7), син Коммія II Епілл (Eppillus), (8 — 15), брат Тінкомара, син Коммія II Веріка (Verica), (15 — 43), брат Епілла, син Коммія II землі були анексовані Римською імперією

Примітки

Література Октавіан Август, Res Gestae Divi Augusti Діо Кассіус, Історія Рима Секстус Юліус Фронтінус, Strategemata Юлій Цезар, De Bello Gallico Птолемей, Географія Джон Крейтон, Coins and Power in Late Iron Age Britain, Кембриджський Університет, 2000 Баррі Канліфф, Залізна доба Британії. Лондон: Б. T. Батсфорд/Англійська спадщина, 1995 ISBN 0713471840 Шеппард Фрере, Британія. 1967, перевидано 1978, третє вид. 1987

Посилання Commius and the Atrebates at Roman-Britain.org Atrebates at Romans in Britain Atrebates Living History Group