Ле́в Гу́зар (26 грудня 1858, Завалів — 29 липня 1923, Галич) — український правник, громадський діяч, дід блаженнішого Любомира Гузара.
Біографія
Народився 25 листопада 1858 р. в с. Завалові Підгаєцького повіту на Тернопільщині, на надгробку викарбувано інший день народження – 26 листопада. Ім'я латинкою: Leo Clemens Huzar. Греко-католик. Закінчив гімназію в місті Бережани, по тому — юридичний факультет Львівського університету.
Нотаріусом почав працювати в с. Яблунів та Печеніжині, а також у м. Станіславові на Прикарпатті, потім від 1908 р. — довгі роки нотаріус Галича, входив до складу Галицького магістрату в 1912 р., родина була землевласниками в Галичі. Активно займався громадськими справами, був членом «Бесіди», «Бояна», «Просвіти».
З початком Першої світової війни родина Гузара тимчасово покинула Галич; після відходу російських військ повертається. Проживав з родиною в Крилосі, відкрив і очолив читальню «Просвіти» — на противагу товариству москвофілів імені М. Качинського.
Після Листопадового зриву в місті організувався тимчасовий комітет у складі: нотаря Лева Гузара, його сина, хорунжого УСС Ярослава Гузара, десятника УСС Василя Мирона, гімназиста Богдана Макарушки та селян Василя і Романа Дирдів. Перебравши владу в Галичі, під проводом В.Мирона захопили станицю державної жандармерії, ратушу та залізничну станцію. Нотарь Гузар отримав пропозицію стати комісаром Галицької округи.
Дружина виїхала до Львова, а доля сина серед воєнних подій загубилася. 1922 року польська влада заарештовувала його за виступи проти фальшувань виборів до польського сейму, невдовзі потому Лев Гузар помер. Похований у селі Крилос Галицького району.
Примітки
Джерела
Маслюк О. Кардинал Любомир Гузар побував на могилі діда // Газета по-українськи. — 2007. — 31 серпня. 17. Могила Гузара Л. // Інформація про місця пам'яті Української революції 1917—1921 рр. Родина Гузарів — зв'язок поколінь // Поступ. Брама.
Посилання Вікна