Ефект залежності від щільності (гіпотеза Ніколсона): популяції є стабільними системами, здатними завдяки компенсаторним механізмам протистояти лімітуючій дії факторів зовнішнього середовища; при цьому контролюючі стабільність фактори управляються щільністю популяції.
Ця гіпотеза розроблялася австралійським ентомологом А. Ніколсоном (Nicholson Nicholson A.J. The balance of animal populations // J. Animal Ecol. — 1933. — V. 2. — P. 132–178.). Впливи, що визначаються щільністю або знищують більшу частину особин (збільшують смертність) або зменшують народжуваність у розрахунку на кожну особину при рості популяції, або знищують меншу частку особин або збільшують народжуваність в умовах убування щільності популяції. Багатьом популяціям притаманні спеціальні буферні механізми (наприклад, стадії спокою), які знижують втрати популяцій в періоди несприятливих впливів факторів середовища. Такий підхід називається регуляціонізмом.
Прикладом можуть служити роботи Ф.Сміта (Smith, 359), які експериментально підтвердили пряму залежність швидкості росту популяції рачка Daphnia magna від її щільності, а також аналогічні експерименти А. Ніколсона (Nicholson Nicholson A.J. An outline of the dynamics of animal populations // Austr. J. Zool. — 1954. — V. 2. — P. 9-65) над лабораторною популяцією падальної мухи (Lucilia cuprina). В останньому випадку було доведено, що основна причина виникнення циклічних коливань чисельності при лімітуванні їжею личинок — це періодичне зростання смертності, а при лімітуванні їжею дорослих особин — періодичне зниження народжуваності. Залежною від щільності популяції смертності належить важлива роль у регуляції чисельності високорозвинених організмів.
Так, Д. Лек (Lack Lack D.L. The natural regulation of animal numbers. VIII. — Oxford, 1954. — 343 p., Lack D.L. Population Studies of Birds. — Oxford, 1966. — 341 p. ) на прикладі великої синиці (Parus major) показав, що зі зростанням щільності її популяції зростає смертність молодих птахів в перший рік їх життя (особливо в період після вильоту з гнізда і до пізньої осені) і що майже не знижується середнє число яєць у кладці цього птаха.
Література Біологічний словник / За ред. К. М. Ситника, О. П. Топачевського. — 2-ге вид. — К.: Голов, ред. УРЕ, 1986. — 679 с. Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Молд. сов. энцикл., 1989. — 408 с. Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с. Кондратюк Е. М., Хархота Г. І. Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 147 с. Bennett R.J., Chorley R.J. Environmental systems: Philosophy, analisis and control. — London : Methuen and C Ltd., 1978. — 624 p. McIntosh Robert P. The Background of Ecology: Concept and Theory. Cambridge University Press. Cambridge. — London, N.-Y., New Rochelle, Sydney, Melbourne, 1985. — 383 p. Watt К. Е.F. Principles of Environmental Science. — McGraw-Hill Inc., 1973. 319 p.
Ресурси Інтернету
Примітки