Слейпнір (давньосканд. «той, що ширяє» або «жвавий, моторний, спритний») — в германо-скандинавській міфології — восьминогий кінь Одіна, породження Локі.
Літературні джерела
Старша Едда У «Старшій Едді» Слейпнір з'являється або згадується в «Мові Ґрімніра», «Мові Сіґрдріви», «Снах Бальдра» (Baldrs draumar) та в «Пісні про Гюндлю».
У «Мові Ґрімніра», Ґрімнір (він же — Одін, який поки що ховається й не видає своєї особи) говорить хлопчику на ім'я Аґнар (у віршах) про те, що Слейпнір — найкращий серед коней.
У «Мові Сіґрдріви», валькірія Сіґрдріва (Sigrdrífa), вона ж — Брюнґільд в інших джерелах, говорить героєві Сіґурдові, що «руни прикрасили зуби Слейпніра та санний підріз». У «Снах Бальдра», після того, як аси зібралися на тінґ й радилися про те, чому сни у Бальдра такі зловісні,
Одін підійнявся, давній Ґаут, сідло поклав на спину Слейпнірові; звідти він донизу до Нільфґейму вирушив.
У частині «Пісні про Гюндлю» — «Короткому віщуванні вьольви» йдеться про те, що Локі породив кілька чудовиськ:
Від Анґрбоди Локі Вовка народив, а Слейпнір — син Локі від Свадільфарі ще одне чудовисько, найзліше, на світ народжене Бюллєйста братом.
Див. також
Старша Едда Молодша Едда
Примітки
Література