Конгрега́ція у спра́вах Інститу́тів Богопосвя́ченого життя́ і Товари́ств Апо́стольського життя́ () — одна за 9 конгрегацій Римської курії, до компетенції якої належить заснування чернецьких і секулярних інститутів, громадського апостольського життя, їх ліквадація, об'єднання й створення їх федерацій. Також її компетенції підлягають монахи-відлюдники й терциарії.
У складі Конгрегації є рада зі зв'язків між чернецькими конгрегаціями й міжнародними спілками генеральних настоятелів і генеральних настоятельок.
Очолює конгрегацію кардинал-префект Жуан Брас де Авіс, секретар — архієпископ Хосе Родрігес Карбальйо.
Історія 1586 року Папа Римський Сікст V створив Священну Конгрегацію для консультування ченців (). 1600 року Папа Римський Климент VIII об'єднав її з Конгрегацією для консультування єпископів, що її створив Григорій XIII, утворивши Конгрегацію в справах єпископів і монахів. Сучасну назву і юридичний статус Конгрегації визначив Папа Іван Павло II конституцією Pastor Bonus від 28 червня 1988 року.
Кардинали-префекти в XX столітті Джироламо Марія Готті, кармеліт (1899—1902); Хосе Каласанс Вівес Туто, капуцин (1908—1913); Оттавіо Каджано де Ацеведо (1913—1915); Доменіко Серафіні, бенедиктинець (1916); Діомеде Фальконіо, францисканець (1916—1917); Джуліо Тонті (1917—1918); Раффаеле Скапінеллі ді Легуіньо (1918—1920); Теодоро Вальфре ді Бонцо (1920—1922); Камілло Лауренті (1922—1928); Алексіс Лепісьє, сервіт (1928—1935); Вінченцо Ла Пума (1935—1943); Луїджі Лавітрано (1945—1950); Клементе Мікара (1950—1953); Валеріо Валері (1953—1963); Ільдебрандо Антоніутті (1963—1973); Артуро Табера Араос, кларетинець (1973—1975); Едуардо Піроніо (в.о. префекта 1975—1976, префект 1976—1984); Жан Жером Амер, домініканець (в.о. префекта 1984—1985, префект 1985—1992); Едуардо Мартінес Сомало (1992—2004); Франц Роде, лазарист (2004—2011); Жуан Брас де Авіс (2011-).
Джерела Конгрегація у справах Інститутів Богопосвяченого життя і Товариств Апостольського життя — Katolik.ru