Любомир Макарушка (12 серпня 1899, с. Сівка-Войнилівська, Калуський район, Івано-Франківська область — 6 лютого 1986, Бад ГодесберґУ деяких джерелах — Бонн → див.: бл. п. д-р прав Любомир Макарушка // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 26 (8 лютого). — С. 3., Німеччина) — український громадсько-політичний діяч.
Життєпис
Закінчив Військову Академію у Вінер-Нойштадті. Служив у австрійській армії, у ранзі поручника УГА брав участь у українсько-польській війні 1918—1919.
Навчався в Карловому університеті у Празі, вивчав економіку в Торговій Академії у Відні (1918). Був активним учасником українського студентського руху. З 1922 — генеральний секретар Центрального Союзу Українського Студентства (ЦеСУС).
У середині 1920-х рр. деякий час очолював першу українську націоналістичну молодіжну організацію за кордоном — Групу Української Націоналістичної Молоді.
Був членом Української Військової Організації, входив до складу Крайової Команди УВО. З 1926 належав до УНДО, згодом став одним з лідерів цієї партії. Спільно з Д. Палієвим, В. Целевичем виступав за ідейно-політичне підпорядкування діяльності УВО керівництву УНДО.
У листопаді 1927 взяв участь в роботі I Конференції Українських Націоналістів у Берліні. 1927—1929 — генеральний секретар УНДО.
1930—1935 — посол до польського сойму.
1943—1944 — майор дивізії «Галичина».
Після війни жив у Західній Німеччині. 1948—1951 — член Виконавчого Органу УНРади в еміграції.
Автор статей у періодичній пресі на суспільно-політичні теми та розвідок про визвольні змагання.
Примітки
Джерела Зайцев О. Ю. Макарушка Любомир // Зайцев О. Ю. Макарушка Любомир // Кедрин І. Любомир Макарушка // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 31 (15 лютого). — С. 2. Макарушка Любомир // — Т. 4. — С. 1438. Мюнхенець. Св. п. д-р Л. Макарушка // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 69 (12 квітня). — С. 3.
Посилання Довідник з історії України