Генрик Гальбан

Генрик Гальбан ( ім'я при народженні Генріх Блюместок ; 9 вересня 1870, Краків — 12 грудня 1933, Львів) — професор, декан медичного факультету, ректор Львівського університету (1933), засновник Львівської наукової школи неврології та психіатрії. Кавалер Великого Хреста Ордена Відродження Польщі (1930), нагороджений «Хрестом Хоробрих», член-кореспондент товариства лікарів Польщі.

Життєпис 1896 року закінчив медичний факультет Краківського університету — вчився у Рільца, тоді ж захистив докторську дисертацію. Стажувався в Берліні — 1897—1899 роках. З 1899 року працював на кафедрі неврології і психіатрії Віденського університету під керівництвом австрійського психіатра, лауреата Нобелівської премії 1927 року з медицини і фізіології за відкриття методу піротерапії при нейросифілісі Юліуса Вагнера-Яурегга; за сумісництвом був науковим співробітником кафедри анатомії та фізіології.

Від 16 січня 1905 по 1914 рік — професор, завідувач кафедри неврології і психіатрії Львівського університету, що від 15 травня 1905 року розташовувалася в портері будинку на вулиці Гауснера, 9, асистентом був доктор Юліан Шоломович. 24 травня 1905 року у Львівському університеті почав читатися курс нервових хвороб.

1907 року при кафедрі відкрито гістологічну лабораторію, де було можливим готувати мікроскопічні препарати й навчати студентів, у бібліотеку кафедри виписано 12 періодичних видань.

З грудня 1909 року обов'язки заступника завідувача кафедри виконував доктор Якуб Ротфельд-Ростовскі — професор, делегат до галузевої ради, керівник наукового товариства у Львові.

Очолював комісію університету в справах молоді, був куратором товариства українських студентів-католиків «Обнова», займався заснуванням у Львові кількох студентських гуртожитків, запровадив лікарське обстеження для абітурієнтів.

За два тижні до початку війни побував на Міжнародному конгресі неврологів, психіатрів та психологів в Берні.

В часі першої світової війни — директор Віденського військового шпиталю; санітарний інспектор польської армії у 1918–1919.

У 1915, 1916, 1921 роках — декан кафедри, у 1922 — продекан, протягом 1919—1920 та 1923—1925 роках — делегат до Сенату університету. Очолював комісію Сенату Університету у справах молоді.

У 1920—1933 роках — професор, організатор і керівник кафедри неврології та психіатрії Львівського університету.

Організатор амбулаторії — 1905, відділення нервових хвороб — травень 1924, та клініки неврології Львівського університету — 1930.

1920 року організував та решту життя очолював комісію Сенату Університету в справах молоді; також займався заснуванням у Львові кількох студентських гуртожитків; запровадив лікарське обстеження вступників до вищих навчальних закладів; створив організацію «Здоровне опікування» — опікувалася здоров'ям студентів та започаткувала виникнення таких організацій в інших університетах тогочасної Польщі та за кордоном. Його зусиллями засновано у Микуличині «Дім здоров'я» для студентської молоді.

У 1925 році — заступник проректора Львівського університету.

Обраний ректором Львівського університету у 1933 році, однак в швидкому часі через важку хворобу змушено відмовляється від посади.

Генрик Гальбан помер у Львові 12 грудня 1933 року. Похований на території меморіалу львівських орлят Личаківського цвинтаря.

Доробок Напрями наукових досліджень Досліджував проблеми клінічної невропатології; описував морфологічні зміни в мозку при різних видах паралічу, алкогольної полінейропатії та багато інших захворювань. Одним з перших запропонував використовувати гіпертермію для терапії прогресивного паралічу, зокрема при паралічі Ландрі-Гійєна-Барре, псевдобульбарному синдромі. Досліджував зміни в центральній нервовій системі при тремтливому паралічі, правці, спинному туберкульозі. Досліджував лікування захворювань екстрапірамідарної системи, у тому числі летаргічного енцефаліту.

Серед робіт «Zur Kenntnis der infantilen Pseudobulbarparalyse» // Wiener klin. Wocbenscbrift. — 1899. — № 40. ; «O wrzekomym porażeniu opuszkowem u dzieci» // Przegląd lekarski. — 1899. — Nr. 43—45. ; «Beitrag zur Aetiologie der Paralysis agitans» // Wiener klin. Wocbenscbrift. — 1899. — № 21. ; «Beitrag zur pathologischen Anatomie der Polyneuritis alcoholiea» / Arbeiten aus dem Institut fur Anatomie und Physiologie des Zentalneryensystems. Wydane przez prof. Obersteinera, 1900. ; «Przyczynek do sprawy rozsianego zapalenia nerwów wskutek zatrucia wyskokiem. (Polyn. alcoholiea)» // Przegląd Lekarski. — 1900. — № 17. ; «Ueber Yeranderungen des Zentralnervensystems heim Tetanus des Menschen» / Arheiten aus dem Institut fiir Anatomie und Physiologie des Zentralneryensystems. Wydawane przez prof. Obersteinera, 1900. «Ueber juvenile Tabes, nebst Bemerkungen tiber symptomatische Migraene»: praca habilitacyjna / Jahrbticher f. Psych, und Neurol. — Wien, 1901. ; «Weiterer Beitrag zur Kenntnis der juvenilen Tabes» // Wiener klin. Wocbenscbrift. — 1901. ; «Zur Prognoze der progressiven Paralyse» // Jahrbticher ftir Psychiatrie und Neurologie. — 1902. ; «Zur Pathologie der Hirnschenkelhaube mit hesonderer Berticksichtigung der postliemiplegischen Bewegungserscheinungen» / Arheiten aus dem Wieuer Neurologischen Institut. Wydawane przez prof. Obersteinera). — 1903 (спільно з професором Дремом Інфельдом) ; «O poraneniu postupowym w wieku miodziecczym» // Lwowski tygodnik lekarski. — T. 6. — nr 21. — 1911. — № 21—25 ; «W sprawie rokowania i leczenia poranenia postupowego» // Lwowski tygodnik lekarski. — 1909. — nr 49—50 .

Нагороди та звання За заслуги в галузі науки у 1930 році був нагороджений Командорським хрестом Ордена Відродження Польщі. Нагороджений Хрестом Хоробрих, член-кореспондент товариства лікарів Польщі.

Примітки

Джерела

Львівський державний медичний інститут / за ред.: М. Павловського, І. Даценко, Л. Петрух. — Львів, Словник, 1994. — 328 с. — С. 23, 189. С. С. Пшик, Н. Л. Боженко, Ю. О. Матвієнко Історія кафедри неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (до 100-річчя з дня заснування) // Міжнародний неврологічний журнал. — № 1 (1). — 2005. Шапиро И. Я. Очерки по истории Львовского медицинского института / И. Я. Шапиро; под ред. Л. Н. Кузменко; Львов. гос. мед. ин-т. — Львов, 1959. — 227 с. — С. 204, 205. Brzecki A. Neurolodzy lwowscy i ich wpływ na kształtowanie neurologii wrocławskiej. — Wrocław, 2004. — S. 11—16, 19—22, 27, 28, 30, 58. Czajka M., Kamler M., Sienkiewicz W. Leksykon historii Polski. — Warszawa: Wiedza Powszechna, 1995. Draus J. Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918–1946. Portret kresowej uczelni. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 2007. — 328 s. — S. 25. — ISBN 978-83-7188-964-6. Hahn W. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwów: Senat Akademicki C. K. Uniwersytetu Lwowskiego, 1912. — T. 2. — S. 348, 414—416. Herczyńska G. Henryk Halban (1870–1933) // Postępy Psychiatrii i Neurologii. — Tom 11, zeszyt 3. — 2002. — S. i―vi. Herman E. Halban Henryk (1870–1933) // Polski Słownik Biograficzny. — tom IX: Gross Adolf—Horoch Kalikst. — Wrocław: Wrocław, Warszawa, Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX. — S. 245. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — S. 265, 400. Orgelbrand S. Encyklopedia powszechna z ilustraciami i mapami. — Warszawa: Wydawnictwo S. Orgelbranda Synów, 1898—1912. — T. 1—18. Peretiatkowicz A, Sobeski M. Współczesna kultura polska. Nauka-literatura-sztuka: Życiorysy uczonych, literatów i artystów z wyszczególnieniem ich prac. — Poznań: Drukarnia Dziennika Poznańskiego, 1932. — 319 s. Sieradzki W. Henryk Halban // Polska Gazeta Lekarska. — nr 50. — 1933. — S. 1005—1006. Wojtkiewicz-Rok W. Dzieje wydziału lekarskiego Uniwersytetu Lwowskiego w latach 1894—1918. — Wroclaw: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1992. — 170 s. — S. 13, 79-82, 108, 142. Wojtkiewicz-Rok W. Lata chwały i dni grozy. Studia nad dziejami Wydziału Lekarskiego Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie. — Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, Uniwersytet Medyczny im. Piastów Śląskich we Wrocławiu, 2012. — 315 s. — ISBN 978-83-7780-472-8. Zwoździak W. Historia wydziału lekarskiego Universytetu Lwowskiego // Archiwum Historii i Filozofii Medycyny. — 1965. — T. XXVIII. — z. 4. — S. 319—320.;

Посилання