Аршакіди (пехл. Aršakid; ; ; перс. Aškānīān) — царська династія, що правила у стародавній Парфії. Часто йменується в історіографії Пехлевідами (від парф. pahlav — букв. «парфянин/парфянський»).

Сучасний стан досліджень Тривалий час серед дослідників історії Парфії та власне династичної історії Аршакідів домінували наступні думки: 14.04.247 р. до н. е. Аршак І прийняв царський титул, започаткувавши нову династію та еру Аршака (Аршакідів); наслідком походу Селевка ІІ Каллініка 231 р. до н. е.власне датування цієї військової акції Селевка ІІ є дискусійним; запропоновано декілька різних дат було виникнення Парфії та визнання її Селевкідами; після нетривалого правління Аршака І влада перейшла до його брата Тірідата І, який власне й розбудував державу, що згодом стане Парфянською імперією. Neilson C. Debevoise. A Political History of Parthia. Chicago. University of Chicago Press, 1938.

Останнім часом було винайдено та проаналізовано велику кількість нумізматичногоперш за все найінформативнішим є відомий Буджнурдський скарб, захований близько 209 р. до н. е., у якому знайдено, описано та систематизовано більш як 900 монет тільки Аршака І (близько 60 одиниць) та Аршака ІІ (інші), на жодній з цих монет немає титулатури ΒΑΣΙΛΕΩΣ: Sellwood D. G. An Introduction in the Coinage of Parthia . L., 1980. та епіграфічногоперед усім це стосується остраконів зі Старої Ніси (Міхрдаткірта), більшість з майже 3000 наразі відомих одиниць яких є господарчими документами, але деякі мають написи, що розкривають певні аспекти династичної історії ранніх Аршакідів; цьому масиву документів присвячено велику кількість наукових праць, предмету стосується наступна: Livshits V.A. Three New Ostraca Documents from Old Nisa. Ērān ud Anērān. M. Compareti, P. Raffetta, G. Scarcia (eds.). Venice, 2006. матеріалу, який дав підстави для наступних констатацій: фундатор династії — Аршак з племені (а)парнів, представник незаможнього та нешляхетного роду, ватага загону, прийняв (отримав на загальних зборах (?)) титул каран (пехл. karān — автократор), перетворивши його на пожиттєвий та спадковий;монети Аршака І йому наслідував його син Аршак (II),монети Аршака ІІ й успадкування влади по прямій лінії нащадками Аршака I тривало до Мітрідата II включно; праонук Аршака I Мітрідат — перший з Аршакідів прийняв титул цар ()монети Міхрдата І та власне перший з Аршакідів правив як повністю незалежний правитель, передавши незалежне Парфянське царство своїм наступникам; по смерті Мітрідата II владу у Парфії узурпували представники іншої гілки цієї династії — нащадки брата Аршака I на ім'я Тірідат; власне Тірідат ніколи не був очильником парнів, й сюжети щодо його панування та досягнень — лише вигадки його нащадків, які було ретрансльовано в античній літературі; під великим питанням лишається історичність початкової дати аршакідської ери — 247 р. до н. е., хоча це жодним чином не змінює офіційну хронологію ери Аршакідів. А. С. Балахванцев. Политическая история ранней Парфии. Институт востоковедения РАУ. 2018

Ранні Аршакіди та Ера Аршака

З наразі відомого нумізматичного та епіграфічного матеріалу відомо, що протягом II ст до н. е. парфянами правили прямі нащадки Аршака I. На остраконах зі Старої Ніси (Міхрдаткірта), згадано «Аршака царя, сина онука Аршака» (остракон N 2-L). Найімовірніше у цьому остраконі згадано власне Мітрідата I, за часів якого Стару Нісу було захоплено парфянами, та який перший з Аршакідів назвав себе царем.

Окремо слід зазначити, що титулатура (а)парнських династів між Аршаком I, який називає себе / пехл. kāran (напис арам. krnyтут і далі написи арамейським письмом наведено у транслітерації), та Мітрідатом I, який, як вже зазначалося, називає себе великим царем (), взагалі невідома, ані з нумізматичних, ані з епіграфічних джерел. Це дало підстави для припущення, що між 209 р. до н. е. та початком правління Мітрідата I правителі парнів були у певній (від абсолютної до номінальної за різними гіпотезами) залежності від Селевкідів, час від часу роблячи спроби її позбутися.

До часів Мітрідата I гіпотетично відносять й іншу подію, а саме запровадження ери Аршакідів, яка бере початок з 14/15 квітня 247 р. до н. е. The «Arsacid» era. Encyclopaedia Iranica. За подальшою традицією в цей день Аршак І у Асааці (сучасний Буджнурд (?)) отримав царський титул та на його честь було запалено священну царську ватру зороастрійців. Слід зауважити, що наразі невідомо жодних переконливих підтверджень належності парнів до зороастризму чи хоча б його поширення у суспільстві цих кочовиків принаймні до межі II—I ст.ст. до н. е. Отже, найбільше, що могло відбутися (ґрунтуючись на сучасному рівні досліджень) у 247 р. до н. е. — на загальних народних зборах у Асааці (а)парни проголосили Аршака І караном (автократором). Але, як зазначалося, висловлено й іншу думку:

Аршакіди після Міхрдата ІІ Подальша історія Аршакідів (починаючи з останніх років Міхрдата (ІІ) та до останніх років боротьби за трон між братами Валгашем та Артабаном) перетворилася на одну майже безперервну війну за владу між різними претендентами-Аршакідами, їхніми спільниками з парфянської знаті, змовами, заколотами, зрадами та вбивствами. Саме стан внутрішньої перманентної війни дав можливість розглядати середньовічним арабським історикам цей час як «історію малих правителів» чи у сучасній історіографії порівнювати тогочасну Парфію з Західною Європою часів феодального роздрібу. Риза Ша‘бани. Краткая история Ирана. СПб., Петербургское Вос­то­ко­ведение, 2008. За визначенням одного з найвідоміших дослідників історії Парфії Н. К. Дібвойза — «…ім'я „Аршак“ перетворилося на волан, яким перекидалися претенденти, реальна влада яких була незначною…» Врешті-решт, за згоди та підтримки парфянської еліти, Аршакідів було усунуто від влади в Парфії фундатором нової династії Ардаширом Папаканом — представником власне перського жрецького (маги) роду.

Представники династії Аршакідів ще певний час правили в інших царствах, які свого часу були у залежності від Парфії, — Аршакуні Великої Вірменії, Іберії та Албанії. Нащадками Аршакідів, за вірменськими джерелами, вважали себе царі алан-маскутів.

+ Парфянські династи та інші представники династії Аршакідіву заголовок винесено нейтральне визначення династ тому, що протягом часу титулатура правителів Парфії щонайменше двічі змінювалася ім'я ім'я пар-фянською роки правлінняв наведеній таблиці прийнято датування, яке застосовано на сайті Parthia.com (посилання нижче); альтернативні дати виділено курсивом, та мають додаткові посилання. Окремо слід зауважити, що переважна кількість наведених дат є умовними, вони можуть змінюватися з накопиченням інформації зображення примітки Аршак (I) Aršak бл. 247 (чи бл. 240) — 211 представник нешляхетного роду, очоливший плем'я парнів та прийнявший титул (можливо наділений цим титулом загальними зборами) kāran (автократор — арам. krny / ). Мав брата Тірідата, який не був правителем парнів, але нащадки якого захопили владу після Мітрідата II Аршак (II) 211—191 син Аршака I Фріапат Friapāt 191 — 176 ХХХХХХ — позначено відсутність наразі відомих монет цих династів син Аршака II Фраат (I) Frahāt 176 — 171 ХХХ син Фріапата; підкорив племена мардів Мітрідат (I) Mihrdāt бл. 171 — 132 E. Dabrowa. Les aspects politiques et militaires de la conquete parthe de la Mezopotamie. Electrum. Kraków. 2005. син Фріапата, «Аршак цар, син онука Аршака»; близько 166 р. до н. е. перший з Аршакідів прийняв титул Фраат (II) Frahāt 132 — 127 син Мітрідата I загинув у битві з саками. Титулатура на монетах Артабан (I) Artabān бл. 127 — 124 небіж Фріапата помер від поранень після війни з тохарами. Титулатура на монетах Мітрідат (II) Mihrdāt бл. 123 — 88 син Артабана I, з близько/до 109/108 р. до.н. е., після перемоги над сакаравлами та залучення їх до Парфянської держави на досить «пільгових» умовах (рід Сурена (правителі саків) оголошено другим після Аршакідів) прийняв титул «цар царів». Титулатура на монетах Готарз (I) Gōtarz бл. 95 — 90 Заколотник, сатрап Вавилону. Фактично царював як незалежний володар. Онук Фріапатака, в свою чергу онука Тірідата, брата Аршака І. Титулатура на монетах Аршакдинастичне, справжнє невідоме бл. 80 заколотник, претендент на владу Титулатура на монетах |- | Аршак || ||бл. 80 — 70 || ||заколотник, претендент на владу, можливий син Мітрідата II. Титулатура на монетах |- | Ород (I) || Urūd ||бл. 90 — 80 || || Титулатура на монетах |- | Санатрук ||Sanatrūk || бл. 77 — 70 || ||Онук Фріапатака, онука Тірідата, брата Аршака І. ймовірний представник (заручник) роду Аршакідів у сакаравлів. Узурпував владу за їхньої допомоги. Титулатура на монетах |- |Фраат (III) ||Frahāt || бл. 70 — 57 || ||син Санатрука, вбито синами Мітрідатом та Ородом. Титулатура на монетах |- | Мітрідат (III) ||Mihrdāt || бл. 57 — 54 || ||вбито братом Ородом. Титулатура на монетах |- |Ород (II) || Urūd || бл. 57 — 38 || ||узурпував владу за допомоги сакаравлів. Вбито сином Фраатом. Титулатура на монетах |- |Пакор (I) ||Pakūr || бл. 39 || ||був оголошений наступником Орода II, але загинув у війні з римлянами. |- | Фраат (IV) ||Frahāt || 38 — 2 |||| поширив владу на зах. частину Бактрії. Вбито дружиною Музою Парфянською та сином Фраатаком. Титулатура на монетах |- | Тірідат (I) ||Tiridāt|| 31 — 30; 26 — 25 || ||не короновано, походження невідоме, заколотник та узурпатор, після поразки втік до Риму. Титулатура на монетах |- | Мітрідат ||Mihrdāt || 12 — 9 || ||ймовірно нащадок Мітрідата III, заколотник |- | Фраатак ||Frahāt || 2 до н. е. — 4 || ||звинувачено в інцесті з матір'ю-співправителькою Музою Парфянською та вбито обох. Титулатура на монетах |- |Ород (III) ||Urūd || 4 — 6 || ||вбито внаслідок змови. Титулатура на монетах |- | Вонон (I) ||Vonūn || 8 — 12 || ||після заколоту втік до східних провійнцій Риму, де його й було вбито у 19 р. Титулатура на монетах |- | Артабан (II)|| Artabān ||12 — 38 || ||Аршакід по матері. Титулатура на монетах |- | Тірідат (II чи III|| Tiridāt ||35 — 36 || ХХХ || узурпатор, після поразки втік до Риму.|- | Готарз (II) ||Gōtarz || 38 — 39 44 — 51 || ||тривалий час після смерті батька Артабана III вів війну з братом Варданом; можливо, причетний до змови проти останнього, вбито внаслідок змови. Титулатура на монетах |- | Вардан (I) || Vardān || 39 — 44 || ||захопив Бактрію близько 43 р. Вбито внаслідок змови. Титулатура на монетах ; кхар. maharajasa rajarajarasa mahatasa Arṣakasa tratarasa jayatasa |- | Вонон (II) ||Vonūn || 51 || || За правління своїх старших братів Вардана I і Готарза II Вонон був царем Мідії.|- | Вологез (I) || Valgāš || 51 — 78 || ||син Вонона II, безкомпромісно боровся за залишками еллінізму у Парфії. Титулатура на монетах |- | Вардан (II) || Vardān || 55 — 58 || || син Вологеза I, заколотник|- | Пакор (II) ||Pakūr || бл. 78 — 105 || || молодший син Вологеза I, наступник, передав владу брату Хозрою. Титулатура на монетах |- | Вологез (II) || Valgāš || 77 — 80 || ||старший син Вологеза I, заколотник. Титулатура на монетах |- | Артабан (III чи IV) || Artabān || бл. 80 — 90 || ||один з заколотників/претендентів на владу, син Вологеза I, правив у Селевкії. Титулатура на монетах |- | Вологез (III) || Valgāš || 105 — 147 || || син Вологеза II, заколотник, узурпатор, правив переважно східними територіями. Титулатура на монетах |- | Хозрой (I) || Xusraw ||109 — 129 || || |- |Мітрідат (IV) ||Mihrdāt ||бл. 129—140|| || Титулатура на монетах: арам. mtrdt MLK' (Мітрідат цар)|- |Вологез (IV) || Valgāš || 147 — 191 || || син Мітрідата IV, після тривалого роздрібу об'єднав усю Парфію. Титулатура на монетах / арам. wlgŝy MLK' (Валгаш цар)|- |Хозрой (II) || Xusraw || бл. 190-их рр.|| ||цар Мідії, заколотник в останні роки Вологеза IV. Титулатура на монетах: арам. ḥwsrw MLK' (Хозрой цар)|- |Вологез (V) ||rowspan="2"| Valgāš || 191 — 208 || || син Вологеза IV. Титулатура на монетах |-