Потенціометричний датчик, потенціометричний давач або потенціометричний перетворювач, також реостатний давач — вимірювальний перетворювач, призначений для вимірювання та перетворення у електричний сигнал лінійних або кутових переміщень, тобто є перетворювачем переміщення, вхідним сигналом якого є положення рухомого контакту потенціометра (змінного резистора високої точності та стабільності), а вихідним — напруга, яку можна зняти з цього контакту або опір відповідної частини потенціометра.

Потенціометричні давачі використовуються як давачі положення механічних елементів системи, наприклад, дросельної заслінки, поплавця рівнеміра, пружного елемента в електромеханічних манометрах, валу сервомашинки. Давачі такого типу використовуються в системах промислової автоматики, автомобільній, корабельній, авіаційній та ракетно-космічній техніці.

Принцип дії

Чутливим елементом потенціометричного давача є потенціометр, рухомий контакт () якого з'єднано з механічним елементом, положення якого треба визначити. З електричної точки зору, у точці контакту щітки фіксований резистивний елемент ділиться на дві частини змінної величини, залежної від положення щітки. При використанні потенціометра як дільника напруги на його крайні контакти подається напруга живлення, а вихідним сигналом є напруга, яку знімають між рухомим контактом та одним з кінців резистивного елемента. Величина вихідного сигналу пов'язана з положенням щітки наступним співвідношенням:

де U — напруга живлення давача, R — повний опір потенціометра, Rx — опір між виводом початку резистивного елемента та рухомим контактом, Ux — вихідний сигнал. Якщо потенціометр має лінійну функціональну залежність, виконується співвідношення

де L — довжина резистивного елемента, x — відстань між початком резистивного елемента та рухомим контактом. Залежність сигналу від положення в цьому випадку приймає вигляд

де k = U / L — коефіцієнт перетворення потенціометричного давача.

Функціональна залежність Залежність положення рухомого контакту потенціометричного давача від вимірюваної фізичної величини може бути нелінійною. Наприклад, нелінійною є залежність висоти рідини від її об'єму у випадку резервуара складної форми. Для створення давача, вихідний сигнал якого пропорційний значенню вимірюваної величини, використовуються потенціометр, передавальна функція якого є оберненою до вказаної залежності.

Серійно випускаються потенціометри зі стандартними передавальними характеристиками, наприклад, алгебраїчною (квадратичною, кореневою) або тригонометричною залежністю.

У випадку складної характеристики, яку, проте, з достатньою для використання точністю вимірювання можна апроксимувати за допомогою кусково-лінійної функції, використовується потенціометр з лінійною залежністю та відведеннями від резистивного елемента й додатковий дільник напруги з постійних резисторів.

Нехай потенціометр з довжиною резистивного елемента L має два відведення у точках на відстанях x1 та x2 від початку елемента. За допомогою зовнішніх постійних резисторів напруги у цих точках встановлено U1 та U2 відповідно. Тоді при переміщенні щітки від нульового положення до точки x1 напруга на виході лінійно змінюватиметься від 0 до U1, при переміщенні від x1 до x2 напруга лінійно змінюватиметься від U1 до U2 і так далі. Передавальна характеристика потенціометричного перетворювача матиме вигляд:

Конструкція Залежно від характеру переміщення рухомого контакту потенціометричні перетворювачі діляться на перетворювачі лінійних та кутових переміщень.

У перетворювачів лінійних переміщень резистивний елемент виконується на прямому каркасі необхідної довжини. Робочий хід, а разом з ним і діапазон вимірюваних лінійних переміщень, обмежуються довжиною робочої частини резистивного елемента.

Каркас перетворювачів кутових переміщень виготовляється у вигляді дуги кола. Робочий кут зазвичай дещо менший за 360 градусів. Для розширення діапазону вимірювань випускаються так звані «багатооборотні» потенціометри, робочий кут яких становить 1800°, 3600°, 7200° (5, 10, 20 обертів валу). Каркас таких потенціометрів розміщується по гвинтовій лінії.

Резистивний елемент потенціометричного датчика часто виконується у вигляді дротяного резистора. У цьому випадку на каркас намотується тонкий ізольований емаллю або шаром окислу електричний провід з матеріалу з високим питомим опором та низькою залежністю цього параметра від температури. Найчастіше використовується манганин, константан, фехраль. Для виготовлення давачів з підвищеною зносостійкістю та стійкістю до корозії використовується сплав, що складається з 90 % платини та 10 % іридію. Також у цих випадках використовується дріт з інших сплавів на основі платини, наприклад, платина-паладій, платина-рубідій.

У перетворювачах низького класу точності використовується дріт діаметром 0,1…0,4 мм. Платино-іридієвий сплав дає можливість виготовити дріт діаметром до 0,03 мм, який використовується у перетворювачах високого класу точності.

Щітка виготовляється з кількох дротинок платино-іридієвого чи платино-берилієвого сплаву або пластинок з фосфористої бронзи.

Для виготовлення каркаса використовується ізоляційний матеріал, наприклад, гетинакс, текстоліт, кераміка. Використовуються також каркаси з алюмінію, ізольованого лаком або плівкою окислу. Завдяки високій теплопровідності алюмінієві каркаси дозволяють збільшити густину струму в провіднику резистивного елемента, що збільшує чутливість перетворювача.

Переваги та недоліки Основні переваги потенціометричних давачів: висока точність та стабільність функції перетворення, мале значення перехідного опору, низький рівень власних шумів.

Основні недоліки потенціометричних перетворювачів: невелике значення роздільної здатності, обмежені можливості при використанні змінного струму, наявність ковзного контакту, що призводить до обмеженої кількості робочих циклів давача.

Див. також Ємнісний рівнемір Тензодатчик Індукційний перетворювач

Примітки

Джерела Ю. П. Кондратенко, Г. В. Кондратенко, О. О. Черно, А. К. Попов. Вимірювальні перетворювачі систем автоматичного керування. Методичні вказівки до лабораторних робіт. / Під редакцією д.т. н., проф. Ю. П. Кондратенка — Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова. The Measurement, Instrumentation and Sensors Handbook / Webster J. — CRC Press LLC — 1999 — ISBN 978-0-8493-8347-2 Электрические измерения неэлектрических величин / Под ред. П. В. Новицкого — Л. : Энергия, 1975 — 576 с. Проектирование датчиков для измерения механических величин / Под. ред. Е. П. Осадчего. — М. : Машиностроение, 1979. — 480 с.