Ніколас Теодор «Нік» Немет (, рід. 27 липня 1980) - американський професійний реслер, відомий під ім'ям Дольф Зігглер (). 22-ий Чемпіон Потрійної Корони. Немет підписав контракт розвитку з WWE в 2004 році, після чого був направлений в Ohio Valley Wrestling (OVW). У 2005 році він виступав на бренді Raw як помічник Чаво Герреро під час його гіммік Кервін Уайт. Після цього Немет був повернений в OVW, де приєднався до Spirit Squad, яка в січні 2006 року виграла пояс командних чемпіонів світу на Raw, а в листопаді того ж року повернулася на OVW. У вересні 2007 року Немет був переведений в Florida Championship Wrestling (FCW), де сформував команду з Бредом Алленом. Він повернувся на Raw у вересні 2008 року.Таким чином, на даний момент Немет є колишнім командним чемпіоном світу, дворазовим командним чемпіоном FCW, чемпіоном світу у важкій вазі, інтерконтинентальним чемпіоном, а також чемпіоном США WWE. Переможець Money in the Bank (2012). Покинув WWE у 2023 році і з 2024 року виступає у TNA та на незалежній сцені під своїм реальним ім'ям Нік Немет. У кінці 2025 року, знову взяв участь у матчі WWE в рамках турніру The Last Time Tournament програвши Соло Сікоа.
Чемпіон США і інші фюди (2011—2012)
7 березня 2011 з'явився на щотижневому випуску Monday Night RAW. Умови були такими, що якщо Дольф виграє кваліфікаційний матч, то буде офіційно прийнятий на червоний бренд. У тому матчі Зігглер переміг Джона Моррісона. Але на Реслманії XXVII разом з Лей-Кул програв йому, Снукі і Тріш Стратус. На Capitol Punishment (2011) відібрав титул Чемпіона Сполучених Штатів WWE у Кофі Кінгстона. На наступному Raw в матчі-реванші програв по дискваліфікації, завдяки чому зберіг титул. Пізніше у Дольфа розв'язався конфлікт з Джеком Сваггером, який почав надавати знаки уваги Віккі Герреро, менеджеру Дольфа. Їх суперництво за увагу Віккі прийняло серйозні масштаби. На Night of Champions (2011) Зігглер захищав свій титул США відразу від трьох претендентів: Джека Сваггера, Алекса Райлі і Джона Моррісона. Сваггер майже виграв матч, провівши коронний пауербомб на Моррісон, але як тільки Джек взявся за утримання, Зігглер відкинув його в кут рингу, сам утримав Моррісона і зберіг титул.
Віккі зуміла переконати Джека і Дольфа працювати разом під її керівництвом. На Hell in a Cell (2011) Зігглер і Сваггер намагалися стати Командними Чемпіонами WWE, але програли Кофі Кінгстон у і Евану Борну. Також Зігглер зумів нацькувати на себе Мейсона Раяна, а також розв'язати ф'юд з асистентом ген. менеджера SmackDown! Заком Райдером. Дольф і Джек добилися ще одного шансу на командне чемпіонство. На Vengeance (2011) вони знову воювали проти AirBoom. Але крім цього Теодор Лонг призначив Дольфу ще й чемпіонства Сполучених Штатів від Зака Райдера. На PPV Зігглер і Сваггер знову програли AirBoom, після чого Зігглеру відразу ж довелося ще й захищати свій титул. Але за допомогою Сваггер Дольф зумів перемогти Райдера і захистити чемпіонство. На Survivor Series (2011) Дольф замінив Крістіана в командному поєдинку на вибування. А перед цим Зігглер провів бій проти Джона Моррісона, де здобув впевнену перемогу, захищаючи титул Чемпіона Сполучених Штатів. Таким чином, Дольф вже друге ППВ поспіль брав участь у двох боях. На TLC: Tables, Ladders & Chairs (2011) програв Заку райдер титул чемпіона США, який утримував 5 місяців.
Через 2 тижні, на шоу Raw, він переміг СМ Панка в спеціально призначеному Gauntlet матчі, вийшовши другим (перший суперник Панка - Джек Сваггер - був утриманий після коронного GTS від чинного чемпіона) тим самим, ставши претендентом № 1 на титул чемпіона WWE.На Royal Rumble програв бій за титул чемпіона WWE проти СМ Панка в матчі зі спеціальним рефері - Джоном Лаурінайтісом. Панк, повністю домінував в матчі, провів два GTS Дольфу, після чого успішно утримав його. На цьому ж ППВ Зігглер був задіяний ще раз. Він вийшов в Королівській битві під номером 18, в цілому залишивши приємне враження. Був вибитий двадцять шостий за рахунком. Таким чином, він втретє за півроку брав участь на одному pay-per-view в двох матчах. На Elimination Chamber (2012) був вибитий Крісом Джеріко.
На PPV Wrestlemania 28 був в команді Джона Лаурінайтіса. Команда виграла після Skull Crushing Finale Міза на Заке Райдері.Після цього Дольф сконцентрувався на командних боях в парі з Джеком Сваггером, але вони програвали бій за боєм, один за іншим, в тому числі і за командне чемпіонство на Over the Limit (2012). Після нескінченних поразок в їх команді почався розлад відносин. Дольф звинувачував Джека у всіх невдачах, в той час як Джек - Дольфа. Потім став виступати поодинці і на Raw 18 червня бився з Джеком Сваггер, Крістіаном і Великим Калі у матчі на вибування за тайтл-шот претендента на титул Чемпіона Світу у важкій вазі (чинний на той момент претендент № 1 Альберто Дель Ріо отримав струс мозку і не міг виступати). Переміг у битві, утримавши Крістіана і свого партнера по команді - Джека Сваггера. На No Way Out (2012) програв бій за чемпіонство, але повністю домінував у матчі.
Містер «Money in the Bank»; Чемпіон світу у важкій вазі (2012 — 2013)
15 липня переміг у Money in the Bank (2012) за право боротися проти Чемпіона світу у важкій вазі. У цей же день він спробував перевести в готівку валізу, але цього так і не сталося, так як чемпіон вирубав його до гонгу. На SummerSlam (2012) зазнав повної поразки від Кріса Джеріко. Але просто так з цим не змирився. На RAW від 20 серпня пройшов матч «Контракт проти Контракту» між Крісом Джеріко і Дольфом Зігглером. Умови бою були такі: якщо Кріс виграє цей матч, він отримує кейс від SmackDown!, Який тримає Дольф, але якщо Кріс програє, то він покидає WWE. Цей напружений і відповідальний для обох реслерів матч виграв Дольф Зігглер - Кріс покинув WWE.
Зустрівся з Ренді Ортоном в рамках ППВ шоу Night of Champions (2012). Зігглер домінував більшу частину матчу, показуючи відмінний реслінг, але в кінцевому рахунку попався на фірмовий RKO від Ортона, після чого бій завершився на користь останнього. На Survivor Series (2012) брав участь у традиційному командному поєдинку 5 на 5 з вибуванням, як капітан команди. Крім Зігглера в команду увійшли: Альберто Дель Ріо, Вейд Барретт, Девід Отонга і Деміен Сендоу. Команда Зігглера здобула перемогу над командою Міка Фолі (Ренді Ортон, Міз, Кофі Кінгстон, Кейн і Деніел Браян). В кінці Дольф утримав Ренді Ортона, чим забезпечив перемогу своїй команді. До грудня ворогує відразу на 3 фронти: проти Джона Сіни, Ренді Ортона і Міза. Особливо гостро розвивається ф'юд з Сіною, з яким, Зігглер і проведе бій на TLC: Tables, Ladders & Chairs (2012). Якщо Дольф виграє, то збереже свій кейс Money in the Bank, якщо ж програє, то валізку перейде Джону. Зігглер зриває з гачка свій кейс, тим самим зберігаючи його. Потім, за сюжетом, завів стосунки з Ей Джей Лі. На наступному тижні Show Off знову зробив спробу перевести в готівку свій чемодан на поваленому Біг Шоу, але йому завадив Джон Сіна, який напав на Дольфа. 7 січня, на черговому випуску Raw, Зігглер був заявлений учасником Королівської битви, більше того, під першим або другим номером (перебуваючи в немилості у Вікі Герреро - генерального менеджера Monday Night RAW).
На Royal Rumble (2013) вийшов в Королівській битві під номером 1. Його першим опонентом, до загального здивування і захоплення, став Кріс Джеріко - його недавній непримиренний ворог. По закінченні 48 хвилин Дольф вдалося викинути Джеріко. Сам був вибитий Шеймусом, 28 за рахунком, після фірмового Brogue Kick від кельта. Протримався довше всіх, провівши на рингу без малого 50 хвилин. На Elimination Chamber 2013 з допомогою Біг І Ленгстона переміг Кофі Кінгстона. Потім Зігглер прийняв виклик команди Hell No (Кейн і Деніел Браян) на поєдинок на Реслманії 29, але за умови, що на кону будуть пояса Командних чемпіонів WWE, але програв.
Ф'юд з "Керівництвом"(2013—2015) Пізніше Зігглеру не вдалося завоювати титул чемпіона США: 15 вересня на турнірі «Night of Champions» він поступився Діну Емброузу, а 16 жовтня у випуску «Main Event» їхня ворожнеча завершилася. Після закінчення цієї ворожнечі Зігглер програв кілька поєдинків наприкінці 2013 року, а також не зміг відібрати титул чемпіона Інтерконтинентальної ліги у Кертіса Акселя в епізоді Raw 11 листопада. У грудні Зігглер програв два поєдинки за звання головного претендента за титул Інтерконтинентального чемпіона: спочатку Даміену Сандоу, а потім Фанданго.
На Royal Rumble 26 січня 2014 року Зігглер взяв участь у поєдинку Royal Rumble, але був вибитий Романом Рейнсом. 6 квітня на WrestleMania XXX Зігглер змагався у 31-особовому Andre the Giant Memorial Battle Royal, але був вибитий Альберто Дель Ріо. 29 червня на «Money in the Bank» Зігглер взяв участь у матчі «Money in the Bank» за контракт на титул чемпіона світу WWE у важкій вазі, але перемогу в матчі здобув Сет Роллінс. Пізніше Зігглер взяв участь у «Battle Royal» за вакантний титул чемпіона Інтерконтинентальної ліги 20 липня на «Battleground»; однак його раптово вибив ззаду Міз. Після того, як Зігглер переміг Міза в поєдинку без титулу наступної ночі на Raw, він отримав реванш на SummerSlam 17 серпня, де переміг Міза і вдруге завоював чемпіонський титул. Наступної ночі на Raw Зігглер успішно захистив свій титул проти Міза, після того як того відрахували. На Night of Champions 21 вересня Зігглер втратив титул на користь Міза, але вже наступної ночі на Raw Зігглер відвоював його назад. Потім Зігглер захистив чемпіонство проти Сезаро у випуску SmackDown 26 вересня, у поєдинку «потрійної загрози» проти Сезаро та Міза наступного тижня на Raw, а також на Hell in a Cell 26 жовтня проти Сезаро.
У випуску Raw від 28 жовтня 2014 року Зігглер і Джон Сіна потиснули один одному руки за лаштунками, що «The Authority» розцінила як змову проти них. В результаті Зігглера виставили на поєдинок проти Кейна, який він виграв. Після цього Зігглер приєднався до команди Сіни на Survivor Series. У випуску Raw від 10 листопада Зігглера жорстоко атакував Люк Гарпер, який повернувся на ринг. Наступного тижня Гарперу було надано право на титульний поєдинок проти Зігглера, який Гарпер виграв за допомогою The Authority, поклавши край 56-денному правлінню Зігглера. На Survivor Series 23 листопада Зігглер вдруге став єдиним, хто вижив. Зігглер сприяв тому, що Русева відрахували, а потім, після того як усі його товариші по команді були вибиті, він притиснув Кейна та Люка Гарпера. Тріпл Ейч двічі завадив Зігглеру притиснути останнього суперника Сета Роллінса, але дебютант Стінг надав допомогу, щоб допомогти Зігглеру виграти матч, тим самим усунувши The Authority від влади. На TLC 14 грудня Зігглер переміг Гарпера в матчі з драбинами, щоб виграти свій четвертий титул Інтерконтинентального чемпіона. У випуску SmackDown від 16 грудня Зігглер нарешті переміг Сета Роллінса в поєдинку один на один після численних невдач раніше. Через три дні журнал Rolling Stone назвав Зігглера «Рестлером року WWE 2014». На першому Raw 2015 року (5 січня) нещодавно відновлена «Авторитет» змусила Зігглера захищати свій титул Інтерконтинентального чемпіона проти Бед Ньюса Баррета, і спочатку він переміг. Після того, як Барретт напав на Зігглера і травмував йому плече, Кейн оголосив, що поєдинок буде проводитися за правилами «два з трьох падінь», і Барретт переміг Зігглера, здобувши титул, після того як Кейн відволік його увагу. Пізніше того ж вечора Зігглер разом з Райбеком та Еріком Роуеном були "звільнені" «Авторитетом».
Різноманітні історії та чемпіонські забіги (2015-2018) Деякий час, Дольф Зігглер мав романтичний сторілайн з Ланою та Русевом, що призвело до подальшого ф'юду, але згодом припинилося через реальне весілля Русева та Лани у житті.