10 місць сили — культурно-пізнавальний маршрут Сумщиною, який знайомить мандрівників із найцікавішими пам'ятками Кролевецького краю. Він поєднує природні дива, історичні локації та духовні місця, що формували ідентичність громади протягом століть. Серед зупинок маршруту — Яблуня-колонія, внесена до переліку «7 природних чудес України»; Музей Кролевецького ткацтва, що зберігає давні ремесла; краєзнавчий музей та Кролевецька арка, яка стала символом міста. Подорож охоплює також гідрологічні та геологічні пам'ятки, старовинні парки й садиби, місця пам'яті й легенд, а завершити її можна біля мальовничого водоспаду та «каменів, що ростуть». Це маршрут для тих, хто прагне відкрити для себе Сіверщину у всій її різноманітності — від природи й науки до духовності та живої історії.

Зрозуміти Маршрут сформовано у 2025 року місцевими краєзнавцями та культурними діячами з метою відродження традицій Сіверщини, збереження її унікальної спадщини та популяризації туристичних об'єктів регіону. Основою маршруту стали пам'ятки природи, архітектури та народного мистецтва, серед яких особливе місце займає Яблуня-колонія та Музей Кролевецького ткацтва, що символізують гармонійне поєднання природної та культурної історії краю.

Маршрут проходить територією Сумщини, яка історично входила до складу Київської Русі, а згодом перебувала під владою Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Московської держави. Ця прикордонність зумовила різноманітність культурних впливів, які проявляються у місцевих традиціях, мові та архітектурі.

Культурний ландшафт Сіверщини формували українці, поляки, росіяни, євреї та представники інших етнічних громад. Кожна зупинка маршруту розповідає окрему сторінку цієї багатої історії: від козацької доби до сучасного відродження ремесел. Особливої слави набули Кролевецькі рушники, візерунки яких стали своєрідним символом усього регіону. "Місця сили"

Підготуватись Маршрут не потребує спеціальних дозволів чи оформлення документів, оскільки всі об'єкти відкриті для відвідувачів. Якщо у програмі є музеї чи заповідники, варто заздалегідь уточнити години роботи та вартість вхідних квитків.

Подорожуючи автомобілем, доцільно мати навігатор або паперову карту, адже у сільській місцевості не завжди стабільний мобільний зв'язок. Якщо планується використання громадського транспорту, необхідно перевірити розклад автобусів та електричок, бо сполучення між невеликими містами та селами буває нерегулярним.

Варто подбати про зручне взуття та одяг, адже маршрути часто передбачають тривалі піші прогулянки територіями пам'яток чи природних об'єктів. Рекомендується мати з собою аптечку, питну воду та невеликий перекус, оскільки вибір харчування в менших населених пунктах може бути обмеженим.

Тим, хто цікавиться історією й культурою, стане у пригоді попереднє ознайомлення з довідковою літературою чи завантажені путівники, доступні українською та іншими мовами.

Як дістатись Найзручнішою відправною точкою для маршруту є Кролевець, де є залізнична станція. До міста легко дістатися потягом із більшості великих міст України (Київ, Суми, Харків тощо) та автомобільними шляхами.

Від Кролевця по маршруту можна подорожувати автомобілем чи автобусами, а по місту пішки (близько 5 км). Найзручніше пересування — власним або орендованим автомобілем, оскільки більшість об'єктів маршруту розташовані у селах та на околиці міста, де громадський транспорт курсує рідко. Через місто Кролевець проходять автошляхи , , , .

Є два варіанта розпочати маршрут: З Кролевця: перший вибір звичайно центр тер. громади. До нього можна дістатись автошляхом з Києва та Чернігова. В ньому половина пам'яток маршруту, та тут зручніше переночувати. З Дубовичів: це вже варіант якщо ви їдете зі сходу країни. Автошляхом їдемо до відправного пункта — Глухова, а звідти автошляхом та поворотом на до цього села.

Пересуваємось по маршруту

З Кролевця Почнемо з яблуні-колонії, яка знаходиться між Кролевецькою районною станцією юних натуралістів, та школи №6 на Андріївській вулиці (). Дістатися до неї не важко, відстань між нею та залізничним вокзалом невелика. Далі їдемо по до вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, а з неї на бульвар Шевченка, на якій розташована наступна пам'ятка — Музей Кролевецького ткацтва. До настуного "місця сили" зовсім недалеко — доїжджаємо до Соборної вулиці, і вже поряд з площею миру знаходиться Кролевецький краєзнавчий музей. Далі теж поряд — доходимо до Соборної площі, повертаємо наліво, а там вже неважко помітити Кролевецьку арку. Це яскравий взірець радянської архітектури, яка встигла стати центральною прикрасою містечка. Остання пам'ятка у Кролевці вже не зовсім поруч з аркою, але до неї можна дістатися автошляхом . Попівська, або Попова долина сумнозвісна вбивством монахів 18 грудня 1922 року, зараз там є капличка та працююча криниця.

Далі з до Новогрузчанської вулиці, а там є два варіанти: по , з неї видно очистні споруди; або по , через с. Черовона Гірка (так, вона названа через свято не просто так, це найвища точка в околицях Кролевців).

Кінець однаковий — потрапляємо до , і їдемо через Тимошенкове урочище, усередині якого знаходиться Дубовицька криниця. Пам'ятка знаходиться посеред зелені, є сама криниця, й пам'ятний камінь з молитвою та історією даного дивогляду. Далі знов їдемо по , та переключаємося на ліворуч до Дубовичів. Наша увага розташована на геологічному музею: тобто коли проїхали всю вулицю Гора (), ми повертаємо ліворуч, а потім на вулиці Павла Цимбала повинна бути розташована дана кунсткамера. Ще у маршруті вказана набережна села, але також у селі є церква з відомою іконою, парк-пам'ятка «Кочубеївський», та пару пам'ятних знаків. Далі автошляхом їдемо через Тулиголове до Ярославця. Там фокус розташований на парку, де розташовується маєток Кочубеїв, подивитися є на що. Тим же автошляхом, а потім центральною вулицею () потрапляємо до склеп-піраміди Шечкових, що у селі Воргол. Поряд також є городище «Вишнева Гора» (також вказана на маршруті), тобто село вже існувало за часів Київської Русі. У цьому селі перемикаємося на , і поряд з с. Морозівка переходимо на — йдемо до Каміня, "кінечна зупинка", так би мовити. Там на впадані річки Клевені в Сейм є невеличкий водоспад, погляд на який закінчить цей маршрут. З Дубовичів В Дубовичах ми в першу чергу відвідаємо геологічний музей, потім по доїжджаємо до головної траси , звідкіля ми їдемо до криниці, неподалік від села. Далі їдемо назад до , й повертаємо праворуч. Писанини на відрізок від Дубовичів до Камінів не треба, вверху це вже освітлено. З Каміня їдемо до , і перемикаємося на — під'їжджаємо до Кролевців. Автошляхом дістаємося до арки, і до Попової долини, а з урочища назад до Соборної вулиці. На Соборній розташовується краєзнавчий музей. Потім йдемо бульваром Шевченка, на якій розташовується музей Кролевецького ткацтва. Прибуваємо з вулиці Воїнів-Інтернаціоналістів до , а нею ми дістаємося до "княжої" яблуні, під якою відпочивав.. з назви вже зрозуміло що князь, і ви також можете тут відпочити під тінями чудо-дерева, перепочити від тяжкої поїздки.

Застереження Під час подорожі варто враховувати стан доріг між населеними пунктами — деякі ділянки можуть бути ґрунтовими або з вибоїнами, особливо після дощу. Влітку в регіоні часто спостерігається висока температура, тому необхідно мати запас води та захист від сонця. Узимку слід бути обережним через ожеледицю та снігові перемети на сільських дорогах. У лісових і прибережних зонах можливі кліщі, тому рекомендовано використовувати репеленти й одяг із довгими рукавами. Під час відвідування релігійних чи меморіальних об’єктів дотримуйтеся правил поведінки та поваги до місцевих традицій.

Особливо варта уваги небезпека обстрілів з боку російської армії, так як Сумщина має кордон з Росією, а це значить що регіон регулярно обстрілюється, тому не варто нехтувати тривогами, і кожну тривогу треба ходити в найближче укриття.

Куди далі З Кролевця зручно продовжувати подорож у різних напрямках, оскільки місто має як залізничне, так і автомобільне сполучення. Через залізничну станцію Кролевець, що розташована на лінії Конотоп — Шостка — Хутір-Михайлівський, проходять пасажирські та приміські потяги. Звідси курсують прямі поїзди до Києва, Конотопа, Шостки, Харкова та Хутора-Михайлівського. До столиці потяг долає шлях у середньому за 3–4 години, що робить залізницю найзручнішим способом залишити місто. Вокзал розташований неподалік центру, тому до нього легко дістатися пішки або на таксі.

Автовокзал Кролевця розміщений на вулиці Спортивній, поруч із залізничною станцією. Звідси виконуються рейси до Конотопа, Сум, Новгород-Сіверського, Путивля, а також до ближніх сіл Кролевецької громади. Графік руху автобусів залежить від дня тижня, проте найчастіше рейси курсують у напрямках Сум і Конотопа.

Автомобільним транспортом місто пов’язане з сусідніми районами через кілька регіональних автошляхів. Основним напрямком є дорога (Кролевець — Конотоп — Ромни — Пирятин), яка проходить безпосередньо через місто і з’єднує його із західними районами Сумщини та Полтавщиною. Через Кролевець також проходить дорога , що веде до автошляху , а ним можна й до Києва і Чернігова подати.