Ю́рій О́лександрович Шу́ндров (; 6 червня 1956, Пенза, РРФСР, СРСР — 27 липня 2018) — радянський і український хокеїст, воротар.

Спортивна кар'єра Народився 6 червня 1956 року у Пензі. Вихованець пензенського клубу «Дизеліст». За основну команду дебютував у другій лізі чемпіонату СРСР 1973/74. За підсумками сезону клуб підвищився у класі і наступні чотири сезони Юрій Шундров провів у першій лізіВсе вратари «Дизелиста» и «Дизеля». Одночасно виступав за юніорську та молодіжну збірні СРСР. У складі першої здобув титул чемпіона Європи 1975 року, з другою — переможець неофіційного чемпіонату світу 1976 року.

У 1978 році переходить до київського «Сокола», який після восьмирічної перерви здобув путівку до еліти радянського хокею. Протягом тринадцяти років був основним воротарем та одним із лідерів клубу. Зробив вагомий внесок у здобуття бронзових нагород чемпіонату 1984—1985 років — найвищого досягнення українського хокею за часів СРСР. Загалом за «Сокіл» у вищій лізі провів 430 матчів.

Фіналіст найстарішого міжнародного турніру — кубку Шпенглера 1986. Був включений до символічної збірної.

Один з найкращих воротарів радянського хокею 80-х років ігнорувався керівництвом національної збірної. Основна причина — Шундров не мав бажання переходити до одного з московських клубів. За збірну СРСР провів лише два матчі, у вересні 1985 року проти чехословацьких хокеїстів. Був одним із кандидатів на Олімпіаду в Калгарі, але отримав важку травму та залишився вдома.

Один сезон провів за югославську «Црвену Звезду», а у віці 35 років перейшов до підмосковного «Хіміка». За команду з Воскресенська провів один матч у чемпіонаті СНД та два сезони в Міжнаціональній хокейній лізі. У 1994 році повертається до Києва. У складі «Сокола» здобув срібну нагороду чемпіонату СЄХЛ та два титули чемпіона України.

Надалі виступав за воскресенський «Хімік», київську «Крижинку» та бухарестський «Рапід». Завершив виступи на хокейному майданчику у 44 роки.

У складі збірної України був учасником чотирьох чемпіонатів світу: 1995, 1997, 1998 та 1999 років (елітний дивізіон). Всього за національну збірну провів 23 матчі (30 пропущених шайб).

Тренерську діяльність розпочав у юніорьській збірній України (2002—2003). Двічі входив до тренерського штабу національної збірної України (2006—2008 та 2010—2011). Був одним із тренерів російських команд: магнітогорського «Металурга» (2008—2010), ЦСКА (2011—2013) та «Сочі» (2014—2017).

Юрій Олександрович помер у ніч на 27 липня 2018 рокуПомер легендарний воротар київського «Сокола» Юрій Шундров, поховання відбулось у неділю, 29 липняПішов з життя Юрій Шундров… в с. Бобриця Бучанського району.

Досягнення гравця Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1985 Срібний призер чемпіонату СЄХЛ: 1997 Чемпіон України: 1995, 1997 Чемпіон світу серед молодіжних команд: 1976 (неофіційний титул) Чемпіон Європи серед юніорських команд: 1975

Досягнення тренера Чемпіон України («Сокіл» — 2003, 2005) Чемпіон Білорусі («Гомель» — 2003) Володар кубка Білорусі («Гомель» —2003, 2004) Бронзовий призер чемпіонату Росії («Металург» — 2006, 2008, 2009) Чемпіон Росії («Металург» — 2007) Переможець Кубка європейських чемпіонів («Металург» — 2008) Срібний призер Ліги чемпіонів («Металург» — 2009)

Примітки

Джерела Статистика на сайті Eliteprospects.com Статистика на сайті Eurohockey.com Профіль на сайті Chidlovski.net Біографія на сайті хокейного клуба «Дизель» Біографія на сайті Persones.ua Профіль на сайті Sport.ua Профіль на сайті R-Hockey.ru Профіль на сайті Глобал Спорт Консалтинг

Юрий Шундров: «Овсяный отвар помог ступить на пьедестал»