Мико́ла Я́кович Голове́нко (3 квітня 1942, Нова Одеса) — український політичний діяч, науковець в галузі біохімії і фармакології. Дійсний член (академік) НАМН України (фармакологія, 1993), доктор біологічних наук зі спеціальності біохімія та фармакологія, професор (1985), завідувач відділу фізико-хімічної фармакології Фізико-хімічного інституту імені О. В. Богатського НАН України. Народний депутат України 1-го скликання.

Лауреат державної премії з науки і техніки 2017 року, премії з теоретичної медицини НАМН України, премії імені Андрія Кіпріанова НАН України, заслужений діяч науки і техніки України (1992).

Біографія Народився 3 квітня 1942 року в селі (нині місто). Нова Одеса на Миколаївщині в родині селян. Батьки, Яків Олексійович (1908—1984) та Юлія Тимофіївна (1913—1993). Після закінчення в 1959 р. Новоодеської середньої школи № 2 почав трудову діяльність в місцевому колгоспі. З 1960 по 1965 р. навчався в Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова (біологічний факультет), після закінчення якого проходив строкову військову службу. З 1967 року — старший лаборант, аспірант, молодший, старший науковий співробітник, завідувач сектора науково-дослідної лабораторії Одеського державного університету. У 1973 році захистив кандидатську дисертацію, яка була присвячена вивченню молекулярної будови білкової молекули тетанотоксину та механізмам чутливості тварин  до його дії. У 1981 році захистив докторську дисертацію «Метаболізм та розподіл бенздіазепінів в організмі експериментальних тварин».

З 1983 року трудова діяльність пов'язана з Фізико-хімічним інститутом ім. О. В. Богатського НАН України, де він створив та очолив відділ фізико-хімічної фармакології, нині відділ біомедицини, у складі якого входять лабораторія молекулярної фармакології та медицини, лабораторія медико-фармацевтичної біотехнології і ензимології та лабораторія біоаналітики і фарманалізу. Основними їх завданням є визначення ефективності, механізму дії та безпечності новаторських синтетичних і природних біологічно активних сполук задля їх впровадження в медичну практику.

Наукова діяльність З ім'ям М. Я. Головенка пов'язано становлення та активний розвиток у світі нового напрямку біохімії (біохімія ксенобіотиків). Основними фундаментальним досягненнями вченого є встановлення структурних закономірностей і механізмів реакцій метаболізму ксенобіотиків та лікарських засобів різної хімічної будови в біологічних мембранах. Виявлено нові шляхи біотрансформації ксенобіотиків та охарактеризовані ферментні системи, що каталізують зазначені процесиМетаболизм ксенобиотиков в биологических мембранах — Киев, Наук.думка 1981—220с.. Сформульовано критерії фармакометаболічного профілю лікарських засобів. Встановлені загальні закономірності їх фармакокінетики та можливості ефективного моделювання. Значна увага приділена використанню принципів та підходів метаболізму ліків в конструюванні пролікарських засобівБиохимическая фармакология пролекарств — Одеса, Екологія — 2007—360 с.. Головенком М. Я. та його співробітниками було вперше вивчено каталітичні властивості функціонування монооксигеназ імунокомпетентних клітин, що дозволило авторам зробити висновок про наявність у них, принаймні, двох форм гемопротеїду. Встановлено реціпрокний характер зміни активості монооксигеназ при дії імуностимуляторів та імунодепресантів. Доведено можливість використання макрогетероциклічних сполук різних класів (азакраун-етери, мезозаміщені порфірини) як носіїв для створення комбінованих імуномодуляторів.

Значним внеском М. Я. Головенка та його школи є розвиток нової перспективної і актуальної медико-біологічної дисципліни фізико-хімічної фармакології. Вони охоплюють молекулярні аспекти структури фізичних, хімічних, фізико-хімічних властивостей біологічно активних речовин і їх мішеней з метою встановлення загальних закономірностей, кількісного опису і пояснення механізмів взаємодії ліків з організмом, що є підґрунтям для конструювання інноваційних лікарських засобів. Цю теорію та її втілення в медичну практику викладено у монографії «Физико-химическая фармакология»«Физико-химическая фармакология» — Одесса, Астропринт, 2004. 740 с.. За цей цикл досліджень М. Я. Головенко став лауреатом Академічної премії з теоретичної медицини НАМН України.

Академік НАМН України М. Я. Головенко разом із науковцями МОЗУ та НАМНУ розробляв офіційні настанови для нормативної бази, що гарантує ефективність і безпечність наукових та прикладних робіт з медичної біотехнології, статус яких є аналогічним настановам у ЄС та інших регіонах ІСН:

Випробування стабільності біотехнологічних/біологічних продуктів (ich q5с) Методи випробувань та критерії прийнятності для біотехнологічних/біологічних продуктів (ich q6b) Подібні біологічні лікарські препарати, що містять як активні речовини протеїни, отримані біотехнологічним шляхом. Порівнянність біотехнологічних/біологічних продуктів при змінах у процесі їх виробництва (ich q5e).

Наукова діяльність М. Я. Головенка знайшла значне науково-практичне втілення. Обґрунтовано наукові підходи конструювання та впровадження в широку медичну практику інноваційних лікарських засобів з нейротропними (феназепам, гідразепам, левана) та імуннотропними (аміксин) властивостями. Їх ефективність і безпечність доведена експериментальними дослідженнями, що відповідають національним та міжнародним стандартам. Препарати введені в обіг під власними торговими назвами, права на використання яких захищені законодавством України і включені в Державний формуляр лікарських засобів. Препарати використовуються в широкій медичній практиці, а так само як штатні засоби медичної допомоги для силових структур. Субстанції і лікарські препарати зареєстровано за межами України і експортуються в Росію, Казахстан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Киргизію, Молдову, Туркменістан, Узбекистан і Швейцарію. (монографії: «Феназепам-Киев, Наук. думка-1982-288с.», «Гидазепам-Киев, Наук. думка-1992-196с.», «Механизмы действия анксиолитических противосудорожных и снотворных средств-Киев,Наук. думка-1988-255с.»). За створення і випуск вітчизняних оригінальних лікарських засобів М. Я. Головенко разом з групою співробітників Інституту і ВАТ «ІНТЕРХІМ» була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки та премія імені А. Кіпріанова НАН України.

Проведено експериментальні дослідження ефективності та безпечності низки генеричних лікарських засобів: Транквілар ІС, Нообут ІС, Кодтерпін ІС, Кодесан ІС, Пенталгін ІС, Фенобарбітал ІС, Бензонал ІС, Клоназепам ІС, Сибазон ІС, Паракод ІС.

М. Я. Головенко — автор понад 500 наукових праць в тому числі 12 монографій і 27 патентів на винахід. Серед учнів М. Я. Головенка — 7 докторів і 26 кандидатів наук. Згідно бази даних SCOPUS, на 2023р, загальна кількість публікацій авторів роботи складає 57, кількість цитувань — 486, h-індекс — 17.

Науково-педагогічна діяльність М. Я. Головенко поєднує наукову та педагогічну діяльність. На хімічному факультеті Одеського університету він читав лекції студентам, які навчались на спеціальностях «Біоорганічна хімія, хімія природних і фізіологічно активних речовин» та «Фармацевтична хімія». Разом з академіком АН УРСР Богатським О. В, був ініціатором створення спеціальності «Біохімія» на хімічному факультеті (1977—1987 роки). У той час такі спеціальності було запроваджено тільки в Московському, Донецькому та Одеському державних університетах. В Одеському університеті поряд з обов'язковими навчальними дисциплінами викладались і спеціальні, пов'язані з проблемами біохімії чужерідних сполук. Колективом спеціалізації було розроблено навчальні посібники та підручники, в яких описано як класичні відомості, так і дані, опубліковані в українських та іноземних наукових журналах і монографіях. П'ять аспірантів цієї спеціальності захистили свої роботи у відповідних спецрадах по спеціальності «Біохімія-03.00.04».

Політична діяльність Головенко Микола Якович відомий громадськості країни як людина, що має активну позицію в розвитку та становленні української держави. У 1990 році М. Я. Головенка було обрано народним депутатом України по мажоритарному виборчому округу № 296, який охоплював виборців Київського району міста Одеси. Це була Верховна Рада 12-го скликання (пізніше перейменована у 1-е скликання), яка була обрана на перших альтернативних парламентських виборах в Українській РСР. Як написав М. Я. Головенко

Всю каденцію Верховної Ради України працював головою підкомісії з питань науки парламентської Комісії з питань народної освіти і науки. Він був єдиним безпартійним серед народних депутатів Одеської області. Автор законопроєкту «Про основі науково-технічної політики». Закон введено в дію Верховною Радою України 13.12.1991 і вперше в Україні він визначав правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створював умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку. М. Я. Головенко є одним із авторів законопроєкту «Про інформацію», введеного в дію Верховною Радою України 02.10.1992. У Законі прописані основні напрями державної інформаційної політики, які полягали в: забезпечення доступу кожного до інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства: забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; забезпечення інформаційної безпеки України; сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.

Після закінчення каденції бере активну участь у роботі Асоціації народних депутатів України, яка є об'єднанням депутатів чинного та попередніх скликань Верховної Ради України з метою сприяння парламенту та його комітетам у підготовці законодавчих актів, проведення просвітницької роботи у сфері законодавства та історії українського парламентаризму, а також захисту інтересів народних депутатів.

Науково-організаційна діяльність

Академік Головенко активно займається науково-організаційною діяльністю, яка спрямована на методичне, організаційне забезпечення і координацію наукової та науково-технічної роботи. Його обрано заступником Голови координаційної ради НАН України з проблем «Наукові основи створення лікарських засобів». Основними завданнями Координаційної Ради є оцінка стану та перспектив розвитку фундаментальних і прикладних досліджень з наукових проблем (напрямів), підготовка пропозицій щодо їх підтримки, участь в установленому порядку у формуванні та затвердженні тематики наукових досліджень, експертиза проектів і завершених досліджень в галузі медичної хімії. М. Я. Головенко є Головою наукової ради освітньо-науково-виробничого інноваційного Комплексу «МедХімФарм», цілями якого є створення постійно діючої платформи задля ефективних взаємодій у науковому та освітньому середовищах, а також вирішення проблем комунікації вчених із фахівцями суміжних сфер промисловості та бізнесу, розвиток уміння комерціалізації результатів досліджень у фармацевтиці. Як Голова підкомісії з питань науки Верховної Ради України, брав активну участь в заснуванні Академії медичних наук України, як академік — фундатор.