Фронт визволення тварин, ФВТ (, ALF) — заснований у 1976 р. міжнародний підпільний рух безлідерного опору, що об'єднує вегетаріанців та веганів, практикує «прямі дії» для «визволення» тварин, що знаходяться у неволіTHE ALF PRIMER: A guide to direct action and the animal liberation front Rod Coronado. «Reflections on Prison and the Needs of Our Movement» , No Compromise, Issue 13.. Відповідно до його директив, будь-яка акція, що веде до визволення тварин, при якій дотримані всі розумні заходи щодо запобігання шкоди людському і не людському життю, може бути названа акцією Фронту визволення тварин. Активісти ФВТ викрадають тварин з наукових лабораторій та звіроферм, знаходять їм житла і ветеринарну допомогу, а також руйнують підприємства, задіяні в галузях промисловості, що використовують тварин. Таємні відділення Фронту, що складаються з невеликих груп або окремих людей, діють більш ніж у 40 країнах, включаючи Росію, у деяких країнах діють також публічні відділення, що займаються підтримкою таємних добровольців. За власними заявами, ФВТ не використовує насильство, проте рух зазнавав критики у зв'язку з тим, що його активісти або представники в різних ситуаціях не засуджували застосування сили або самі використовували її під ім'ям ФВТ та інших організацій. Ця критика супроводжувалася розбіжностями всередині руху за права тварин з приводу допустимості таких дій.
Фронт визволення тварин визнаний ФБР таким, що несе терористичну загрозуFBI Against ELF and ALF Terrorists 8 березня 2006. У 2005 р. рух знаходився у запланованому для випуску документі Міністерства внутрішньої безпеки США серед внутрішніх терористичних загроз, на боротьбу з якими повинні бути спрямовані державні ресурси. У 2002 р. організація Southern Poverty Law Center (SPLC), що відстежує прояви екстремізму в США, зафіксувала участь Фронту у кампанії Stop Huntingdon Animal Cruelty і оцінила проявлені в її ході дії як терористичні. У більш пізній доповіді SPLC було сказано, що, незважаючи на псування майна членами ФВТ, в ході їх акцій ніхто не був убитий. У Великій Британії акції Фронту вважаються екстремістськими і відстежуються державною організацією National Extremism Tactical Coordination Unit, створеною в 2004 р. для спостереження як за цим рухом, так і за іншою нелегальною активністю у сфері боротьби за «права тварин».
Виникнення
Загін милосердя Передумови для появи Фронту визволення тварин виникли у грудні 1963 р., коли британський журналіст Джон Престиж мав підготувати репортаж про захід за участю собак, де він став свідком переслідування та вбивства вагітної оленихи мисливцями. На знак протесту журналіст заснував Асоціацію саботажників полювання, що складалася з груп добровольців, навчених збивати мисливських собак зі сліду, видаючи звуки і підкладаючи помилкові приманки.
За даними письменника Ноела Молланда, який стежив за рухом за права тварин, одна з таких груп була заснована в 1971 р. студентом юридичного факультету міста Лутона Ронні Лі. У 1972 р. Лі спільно з іншим активістом, Кліффом Гудманом, вирішили перейти до більш активних дій. Вони заснували Загін милосердя, запозичивши назву у молодіжного співтовариства проти жорстокості до тварин, і спільно з невеликою групою активістів почали проколювати шини та розбивати скло в автомобілях мисливців з метою заздалегідь запобігти початку полювання замість спроб зупинити його в процесі.
У 1973 р. члени загону дізналися про будівництво наукової лабораторії фармацевтичної компанії Hoechst біля британського міста Мілтон-Кінс. 10 листопада два активісти влаштували пожежу в будівлі, завдавши збиток у £26 тис. Через 6 днів вони повернулись і підпалили уцілілу частину лабораторії. Ці дії стали першим відомим підпалом в історії руху за визволення тварин. У червні 1974 р. два учасники загону підпалили кілька суден, що брали участь у щорічному полюванні на тюленів на березі Норфолку. За словами Молланда, після даної події полювання на тюленів у цій області припинилося. З червня по серпень загоном було проведено 8 операцій з пошкодження будівель і автомобілів, спрямованих проти лабораторій, де проводились тести на тваринах, а також з пошкодження майна магазинів зброї та селекціонерів курей. Перша акція Загону милосердя з визволення тварин пройшла в той же час. Активісти випустили з кліток декількох морських свинок на фермі в Уїлтширі, після чого її власник був змушений закрити підприємство, побоюючись нових нападів. Питання про допустимість пошкодження майна призвели до розбіжностей всередині ще не сформованого руху. У липні 1974 р. Асоціація саботажників полювання запропонувала нагороду в £250 за ідентифікуючу інформацію про Загін милосердя і повідомила ЗМІ про свою підтримку ідеалів цієї групи, але незгоду з методами.
Формування Фронту визволення тварин У серпні 1974 р. Лі та Гудман були заарештовані за участь у нападі на лабораторію в Бістері. Під час судового процесу біля будівлі суду щодня проходили демонстрації, серед учасників яких був член парламенту від партії лейбористів у Лутоні Івор Клемітсон. Активісти були засуджені до трьох років тюремного ув'язнення. У в'язниці Лі вперше в історії руху оголосив голодування заради отримання веганської їжі і одягу. Гудман і Лі були умовно-достроково звільнені через 12 місяців. Перебування Лі в ув'язненні викликало у нього лише більш радикальні погляди, що проявилися навесні 1976 р. Він зібрав 30 осіб, об'єднавши активістів Загону милосердя, що залишилися, і набравши нових. Молланд писав, що стара назва групи вже не виглядала підходящою для руху, який Лі вважав революційним. Ронні Лі хотів вибрати назву, яка б переслідувала людей, що використовують тварин. У результаті був створений Фронт визволення тварин.
Структура та принципи
Публічні і таємні відділення
Рух ділиться на публічні і таємні групи, є повністю децентралізованим, не має чіткої структури і можливості формального членства, що створює перешкоди на шляху притягнення конкретних людей до юридичної відповідальності. Передбачається, що добровольці повинні дотримуватися встановлених принципів Фронту визволення тварин при бажанні асоціювати себе з рухом: Завдавати економічних збитків тим, хто заробляє гроші на стражданнях та експлуатації тварин. Звільняти тварин з місць, де їм заподіюють шкоду, — зі звіроферм, ферм, лабораторій і т. д. — і випускати туди, де вони зможуть жити повноцінним життям, вільним від страждань. За допомогою проведення ненасильницьких акцій прямої дії і визволення тварин відкривати очі громадськості на жахи і прояви жорстокості до тварин за закритими дверима. Уживати всіх можливих запобіжних заходів, щоб не заподіяти шкоди людям і тваринам. Акції, що призвели до заподіяння такої шкоди, формально не підтримуються Фронтом і не повинні здійснюватися від його імені. Будь-яка людина або група людей, які є вегетаріанцями або веганами і проводять акції згідно з директивами Фронту визволення тварин, мають право вважати себе частиною Фронту.
Працює кілька публічних відділень, що займаються підтримкою таємних добровольців. Група прихильників Фронту визволення тварин називає ув'язнених активістів в'язнями совісті і за невеликі щомісячні внески дозволяє кожній людині стати її членом. Група підтримки ув'язнених веганів, створена в 1994 р., коли один з активістів ФВТ, Кейт Манн, був уперше ув'язнений, зв'язується з керівниками в'язниць у Великій Британії, намагаючись забезпечити ув'язнених активістів веганськими продуктами. Прес-служба Фронту отримує і публікує анонімні повідомлення від добровольців. Прес-служба вважається окремою організацією, що фінансується завдяки громадським пожертвам, але в 2006 р. Верховним судом Англії було встановлено, що її прес-агент Робін Вебб був однією з основних фігур ФВТ.
Доступні три видання, тісно пов'язаних з рухом. Arkangel — британський журнал, що виходить двічі на рік, заснований Ронні Лі. Bite Back — сайт, на якому активісти беруть відповідальність за конкретні проведені акції. Так, з доповіді, що була розташована на ньому в 2005 р., тільки в 2004 р. члени ФВТ звільнили 17 262 тварини і взяли відповідальність за 554 акти вандалізму і підпали. Існує також журнал No Compromise, який заснований в Сан-Франциско і публікує звіти про акції Фронту.
Філософія «прямої дії» Активісти Фронту визволення тварин стверджують, що тварини не повинні розглядатися як власність, і що ні вчені, ні працівники промисловості не мають прав на володіння живими істотами. На думку ФВТ, відмова від визнання цього є проявом видової дискримінації — приписування певного значення істотам лише на підставі їх належності до якогось виду — що морально некоректно так само, як расизм або сексизм. Фронт відкидає позицію прихильників покращення життя тварин і каже, що його метою є не збільшення розміру кліток для тварин, а їх спустошення. Активісти вважають, що тварини ніколи справедливо не були чиєюсь власністю, у зв'язку з чим розглядають випуск тварин з лабораторій і ферм як визволення, а не як крадіжку.Бест, Стивен . Terrorists or Freedom Fighters? — Lantern Books — 2004. — С. 24-26
Ранні акції Фронту були зазвичай спрямовані на викрадення («визволення») тварин з лабораторій, що займаються вівісекцією. Незважаючи на те, що формально Фронт визволення тварин завжди заявляв, що жодна акція не повинна заподіяти фізичної шкоди людині чи іншій тварині, та виступав проти застосування фізичної сили, декларуючи політику ненасильства, у більш пізні роки його дії стали включати в себе акти вандалізму (пошкодження майна), підпали і погрози особам, які співпрацюють з організаціями, що є «мішенями» Фронту визволення тварин. Багато його активістів допускають можливість пошкодження майна і не вважають такі дії насильницькими, порівнюючи руйнування лабораторій та інших підприємств з акціями руху Опору з підриву газових камер у нацистській Німеччині. Активісти Фронту стверджують, що мета таких дій — зробити жорстоке поводження з тваринами невигідним через зростання витрат на ліквідацію наслідків акцій ФВТ. Вважається, що саме по собі визволення тварин з лабораторії лише призведе до їх заміни іншими, проте у випадку знищення лабораторії цей процес уповільниться і викличе великі фінансові втрати, ймовірно роблячи проведення дослідів на тваринах занадто дорогим. На думку Фронту, такі економічні збитки змусять людей шукати більш гуманні альтернативи. Таким чином, Фронт визволення тварин просто не визнає насильством нанесення збитку власності.
Діяльність Фронту визволення тварин у різних країнах
Діяльність у Росії Деякі російські ЗМІ, зокрема агентство «Регнум», називає ФВТ міжнародною підпільною організацією захисників прав тварин.
Дії Російського Фронту визволення тварин почалися в 2000 р. на півдні Росії, імовірно в Сочі. Адміністративні будинки м'ясопереробних підприємств та їх транспорт були неодноразово розмальовані лозунгами. На паркані місцевого цирку з'явилися графіті з написом «Цирк — камера тортур». Далі були акції проти використання хутра тварин: декілька рекламних щитів розмальовані лозунгами проти натурального хутра. Аналогічні написи з'явилися на магазині, що торгує хутром, а його рекламний щит було спалено. Відповідальність за дії вперше в Росії взяв на себе Фронт визволення тварин. У Сочі із зоопарку активістами Фронту визволення тварин був, з юридичної точки зору, викрадений, а на думку захисників тварин — звільнений єнот.