«International Navigation Company» («INC») — () — холдингова компанія, яка базувалася у Філадельфії. Компанія володіла 26 судами загальним тоннажем 181000 тонн та перевозила більше пасажирів ніж «Cunard Line» чи «White Star Line» в часи реорганізації «International Navigation Company» в «International Mercantile Marine Company» («IMM») у 1902 році.
Історія «International Navigation Company» («INC» чи «INCo») була сформована в 1871 році за підтримкою «Pennsylvania Railroad» («PRR») () для роботи суден під іноземним прапором на трансатлантичних маршрутах до Філадельфії. Климент Актон Гріском, генеральний менеджер компанії «International Navigation Company», уклав угоду з бельгійським урядом, щоб заснувати «Red Star Line» для забезпечення поштового зв'язку з Антверпену до Філадельфії та Нью-Йорку. Ця філія забезпечувала більшу частину прибутку компанії протягом наступних 30 років.
У 1873 році Гріском також взяв на себе керівництво над «American Steamship Company», яка базувалася у Філадельфії i забезпечувала пасажирські та вантажні перевезення до Ліверпулю, і яка також була підтримана «Pennsylvania Railroad». Ця компанія, відома як «American "Keystone" Line», була збитковою, тому що більш високі витрати були пов'язані з роботою суден під американським прапором.
У 1884 році «International Navigation Company» («INC») придбала активи «American Line».
У 1886 році «INC» також придбала активи «Inman Line», - оператора поштових послуг Ліверпуль-Нью-Йорк, судна якого ходили під британським прапором. «Inman Line» була у важкому фінансовому становищі, стала банкрутом і була захоплена в 1866 році своїм найбільшим кредитором «International Navigation Company», який базувався у Філадельфії. Віце-президент фірми, Клемент Гріском негайно відправився до Ліверпуля із зобов'язанням від залізниці «Pennsylvania Railroad» надати 2 млн $ в капітал до будівництва нового корабля, щоб конкурувати з «Cunard Line» і «White Star». За підтримки «Pennsylvania Railroad», Гріском замовив два рекордсмени (два нових експрес-лайнера) відновити долю та вдачу «Inman Line». Таким чином належавша американським власникам трастова компанія «International Navigation Company» придбала «Inman line» і почала оновлення експрес-флоту двома майбутніми переможцями Блакитної Стрічки : «City of New York» і другим був «City of Paris» 1888 року споруди. Так компанія вступила в епоху двогвинтових судів, що послужило кінцем у необхідності запасних вітрил. Тим не менш, британський уряд заперечує зміну власника в «Inman Line» і скасував договір автора на технічне обслуговування «Inman Line». Гріском успішно лобіював Конгрес щоб змінити прапор на двох нових експрес-лайнерах і отримати право на американські поштові субсидії. У 1893 році були об'єднані «Inman Line» з «American Line» і компанія побудувала два додаткових експрес-лайнерів в США, щоб створити преміум-щотижневий сервіс, який вже прямує в Саутгемптон.
Климент Актон Гріском вважає, що основні лінії треба об'єднати для управління потужністю і швидкого уникнення воєн. У 1899 році він познайомився з Дж. П. Морганом, інвестиційним банкіром, який був відповідальним за багато з великих злиттів протягом періоду. При фінансуванні за рахунок синдикату Моргана, Гріском і Морган в 1902 році розширили «International Navigation Company» шляхом придбання «Atlantic Transport Line», «Leyland Line», «White Star Line», «Dominion Line» і половини «Holland America Line». «International Navigation Company» була перейменована в «International Mercantile Marine Company» («IMM»).
Тим не менш, Климент Актон Гріском і Морган заплатили надто високу ціну за компанії, які вони придбали і «IMM» боровся під виплату боргу. Управління було реорганізовано, щоб зосередитися на «White Star Line» — найприбутковішої дочірньої компанії. У 1915 році «IMM» був змушений до банкрутства, коли війна порушила грошовий потік, але пізніше змогла отримати прибуток від військового попиту на морські перевезення.
У 1920-х і 1930-х роках «IMM» поступово продала велику частину своїх іноземних дочірніх компаній. У 1931 році вона придбала «United States Lines», і всі операції об'єднані під цією назвою в 1943 році.
Компанії не вдалося в 1986 році і була ліквідована, коли він більш розширений в бізнесі контейнерних вантажів.
Судна «American Line» Рік Ім'я Тоннаж Побудували на верфі Доля / Стан 1873 Abbotsford 2595 BRT k.A. У 1875 році потонув біля Англсі () 1873 Kenilworth 2595 BRT k.A. У 1875 році продали 1873 Pennsylvania 3488 BRT W. Cramp & Sons Ltd., Нью-Йорк У 1898 році продали 1873 Ohio 3488 BRT W. Cramp & Sons Ltd., Нью-Йорк У 1898 році продали 1874 Indiana 3488 BRT W. Cramp & Sons Ltd., Нью-Йорк У 1898 році продали 1874 Illinois 3488 BRT W. Cramp & Sons Ltd., Нью-Йорк У 1897 році продали 1893 (1888) 10499 BRT J. & G. Thomson Ltd., Глазго 1888: ex City of New York, «Inman Line» / з 1893 року в «American Line», яка в складі «INC» / У 1920 році списали 1893 (1889 10499 BRT J. & G. Thomson Ltd., Глазго 1889: ex City of Paris, «Inman Line» / з 1893 року в «American Line», яка в складі «INC» / У 1920 році списали 1893 (1874) Berlin 5526 BRT Caird & Co. Ltd., Грінок 1874: ex City of Berlin, «Inman Line» / 1893 в INCo / У 1898 році продали 1893 (1872) Chester 4791 BRT Caird & Co. Ltd., Грінок 1872: ex City of Chester, «Inman Line» / 1893 в INCo / У 1898 році продали 1894 Southwark 8669 BRT W. Denny & Bros. Ltd., Дамбартон У 1911 році списали 1894 Kensington 8669 BRT J. & G. Thomson Ltd., Глазго У 1910 році списали 1895 St. Louis 11629 BRT W. Cramp & Sons Ltd., Нью-Йорк У 1920 році списали 1895 St. Paul 11629 BRT W. Cramp & Sons Ltd., Нью-Йорк У 1898 році списали 1901 Haverford 11635 BRT J. Brown & Co. Ltd., Клайдбанк З 1920 року на приколі / У 1925 році продали на металобрухт 1902 Merion 11635 BRT J. Brown & Co. Ltd., Клайдбанк У 1914 році продали
Примітки