Стіг — велика висока і округла або з прямими сторонами купа сіна, соломи або снопів, щільно укладених для зберігання просто неба. Стіг є традиційним для українського сільського господарства.

Етимологія Слово стіг походить від , пов'язаним чергуванням голосних з *stežerъ/*stožer-/*stožar- («жердина для стогу»). Праслов'янські лексеми вважаються спорідненими з («сухе стебло»), («сухе стебло»), stęga («довга жердина», «палиця», «спис», евф. «статевий член»), дав.-ісл. stakkr («стіг»), staki («палиця»), («стіг»), stake («палиця», «кіл»), можливо також з («колода», «балка»), що теж сходять до («жердина», «кіл»). Ю. В. Откупщиков порівнював *stogъ з («покриваю»), («тога», «покривало») і вважав, що первісним його значенням було «покрита купа сіна».

Опис

Стіг відрізняється від скирти формою. Якщо скирта довгаста, то стіг найчастіше має округлу форму з радіусом біля основи до 15-20 м і висотою до 5-7 м. Щоб стіг стояв прямо, в його центрі в землю вертикально встромляється спеціальна жердина (). Якщо розміри стогу досить великі, то для його підтримки в землю можуть встромлятися ще кілька жердин похило до центральної. З цією ж метою використовується островина (острива́, острева́) — жердина з довгими залишками гілок, що становить вісь стогу при укладанні сіна. Малий стіг (до 3 м заввишки) зазвичай називають копицею і ставлять зазвичай без всяких жердин (або з однією жердиною) і на короткий час, щоб захистити сіно під час сінокосу від дощу. В даний час для тривалого захисту від атмосферних опадів стоги можуть накривати поліетиленом, до країв якого прив'язуються важкі предмети, щоб поліетилен не здувало вітром. Щоб сіно в копиці продувалося знизу і не відволожилося, стіг навалюють не на землю, а на спеціальний дощатий поміст, підкладку, підстилку — підстіжжя, сто́жище, під. У селянських господарствах для зберігання стогів облаштовуються відгороджені місця, звані «стожища» або «стоговища».

Див. також Скирта Оборіг Копиця

Примітки

Література та джерела

Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. — ISBN 966-569-013-2