Балансува́льний до́бі́р — форма добору, в результаті дії якого підтримується, підвищується або регулюється генетична мінливість без виникнення нових морфофізіологічних адаптацій і нових життєвих форм. Балансуючий відбір розширює адаптивні можливості популяцій в умовах коливних характеристик середовища. Балансуючим відбором створювалися, наприклад, дві форми сонечок — червона (краще переносить зимівлю і переважає взимку) і чорна (інтенсивніше розмножується влітку і тому переважає восени). Балансуючий добір можна розглядати як початковий етап дизруптивного добору. Термін запропонований Теодосієм Добжанським.
Поява і розвиток нових адаптацій відбувається за допомогою природного добору. Однак сам добір здатний лише елімінувати непотрібні варіанти, а формування нових ознак відбувається за рахунок освоєння організмами специфічної екологічної ніші і пристосування до нових умов проживання. В даний час відсутні надійні дані, що свідчать про появу нових видів у результаті природного добору. Для того щоб довести існування природного добору в природі, необхідно проводити паралельне вивчення дії добору та біоценотичних відносин організмів. Порівняльний аналіз механізмів природного добору і закономірностей зміни структури екологічної ніші організмів дозволить з'ясувати питання про роль відбору не тільки в підвищенні поліморфізму популяції, а й у формуванні нових видів.
Див. також Природний добір Дизруптивний добір Синтетична теорія еволюції
Література Назаров В. И. Учение о макроэволюции: На путях к новому синтезу- М.: Наука, 1991. — 288 с. — ISBN 5-02-004095-9 Красилов В. А. Нерешенные проблемы теории эволюции. — Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1986. — 140 с. Dobzhansky Th. Genetics of the Evolutionary Process. — New York : Columbia University Press, 1970.