Олекса́ндр Дми́трович Манасти́рський (чернече ім'я: Артемон) ( 22 червня 1857, Лужани (нині Кіцманський район) — 1920) — український письменник та драматург, історик, етнограф, поет, православний церковний діяч, архімандрит.
Життєпис Закінчив духовну семінарію в Чернівцях, був священиком у селах північної Буковини, докладав зусиль в справі національної просвіти буковинських українців.
1892 року стає одним із авторів етнографічного твору «Русини на Буковині».
1899 року першим за багато років став радником консисторії-українцем.
1901 року входить до складу крайової шкільної ради.
1905 приймає чернецтво з ім'ям Артемон, незабаром висвячений на архімандрита.
1913 року представники народницьких партій підтримали його кандидатуру на посаду генерального вікарія Буковинської митрополії, призначений по сильному спротиву прорумунських сил.
Писав українською та німецькою мовами, друкувався в газетах — писав побутово-моралізаторські вірші, оповідання, п'єси: «Батько умирає», «Гарно підчмелився і не оженився».
Творив пісні для заснованого ним хору хлопчиків: «Ой, Дністре, мій Дністре» — стала народною, «На селі», «Жовнярі».
Написав німецькою мовою розділ про історію русинів в колективній праці «Австро-Угорська монархія в слові і в образках».
Джерела та література С. Л. Юсов. Манастирський Олександр // Прес-центр