«Звуки музики» () — музичний фільм, знятий 1965 року Робертом Вайзом, головну роль у якому виконала Джулі Ендрюс. Стрічка є екранізацією однойменного бродвейського мюзиклу, музику і слова для якого написали Річард Роджерс і Оскар Гаммерстайн II, авторами лібрето є Говард Ліндсей і Рассел Круз. Кіносценарій написаний Ернестом Леманом. Фільм ушанований п'яти премій Американської академії кіномистецтв, посів четверте місце у Списку найкращих американських фільмів-мюзиклів, укладеному в 2006 році Американським інститутом кіномистецтва. На 1 березня 2024 року фільм займав 239-ту позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.
В основу самого мюзиклу лягла книга Марії фон Трапп «Сім'я співаків фон Трапп» ().Hirsch 1993, p. 4. У нього увійшли багато популярних пісень, серед яких «Edelweiss», «My Favorite Things», «Climb Ev'ry Mountain», «Do-Re-Mi», «Sixteen Going on Seventeen», «The Lonely Goatherd», а також пісня, винесена в заголовок. Альбом саундтреків був випущений лейблом RCA Victor у 1965 році і є одним з найуспішніших альбомів саундтреків в історії, продавшись накладом понад 20 мільйонів копій по всьому світу.Hischak (2007), p. 44
Того року альбом посів перше місце в хіт-параді Billboard 200 у США. Він залишався в першій десятці протягом 109 тижнів, з 1 травня 1965 року по 16 липня 1967 року і залишався в чарті Billboard 200 протягом 238 тижнів.
Фільмування кіноверсії відбувалися в Зальцбурзі (Австрія), Баварії (Німеччина), а також у Каліфорнії на студії «XX століття Фокс». Фільм знятий на 70-мм плівку Todd-AO Тедом Д. Мак Кордом.
Сюжет Дія відбувається в місті Зальцбург 1938 року. Марія, молода жінка, яка має намір стати черницею, через свій характер спрямована з монастиря до будинку овдовілого морського капітана Георга Людвіга фон Траппа як гувернантка для його сімох дітей. Спочатку діти поставилися до неї не цілком прихильно і намагалися вередувати. Однак, після того, як Марія долучила їх до співу, всім серцем полюбили її.
Марія усвідомлює, що закохана в капітана, який виявився зарученим із заможною баронесою, і вирішує піти. Але й капітан не байдужий до гувернантки. Марія повертається до монастиря, діти сумують за нею. Настоятелька монастиря радить повернутися до коханого. Баронеса відпускає Георга, щоб ті могли бути разом. Невдовзі Георг і Марія одружуються.
Стається аншлюс Австрії, Георга прикликають на службу в Третьому Рейху. Він не схвалює політику нацистів, але якщо відмовиться, його сім'ю переслідуватимуть. Подружжя вирішує тікати за кордон. Разом з дітьми вони беруть участь в пісенному конкурсі, де здобувають перше місце, але перед нагородженням потай тікають. Вони переховуються в монастирі, де нацисти ледве не схоплюють родину. Але Георг з Марією та дітьми успішно дістаються до кордону і через гори прямують до Швейцарії.
У ролях Джулі Ендрюс — Марія фон Трапп Крістофер Пламмер Шарміан Карр Елінор Паркер Річард Гайдн Пеггі Вуд Анна Лі Бен Райт
Пісні Для всіх пісень, окрім відмічених окремо, музику написав Річард Роджерс, а слова — Оскар Гаммерстайн II.
У порядку виконання:
«The Sound of Music» «Morning Hymn/Alleluia» (на основі традиційної церковної музики) «Maria» «I Have Confidence in Me» (слова Роджерса) «Sixteen Going On Seventeen» «My Favorite Things» «Do-Re-Mi» «The Lonely Goatherd» «Edelweiss» «So Long, Farewell» «Climb Ev'ry Mountain» «Something Good» (слова Роджерса)
Нагороди та номінації
нагороди 1966 — Премія «Оскар»:
Найкращий режисер — Роберт Вайз Найкращий монтаж — Вільям Рейнольдс Найкращий музичний супровід — Ірвін Костал Найкращий фільм — Роберт Вайз Найкращий звукEyman, Scott. «The Hills Are Alive With the Sound of Money» , The Wall Street Journal, February 27, 2015, accessed December 30, 2017
1966 — Премія «Золотий глобус»
Найкраща комедія / мюзикл Найкраща акторка комедії / мюзиклу — Джулі Ендрюс
номінації 1966 — Премія «Оскар»
Найкраща акторка — Джулі Ендрюс Найкраща акторка другого плану — Пеггі Вуд Найкращі декорації Найкращі костюми Найкраща операторська робота — Тед МакКорд
1966 — Премія BAFTA
Найкраща британська акторка — Джулі Ендрюс
1966 — Премія «Золотий глобус»
Найкращий режисер — Роберт Вайз Найкраща акторка другого плану — Пеггі Вуд
Примітки
Посилання