Ри́мська матро́на () — у Стародавньому Римі шаноблива назва вільної з народження одруженої жінки, яка користується доброю репутацією та належить до вершків тодішнього суспільства. Слово виникло від латинського — мати. Матрона () жінка, яка мала найвищий статус, знаходилась під протекцією чоловіка — патріарха родини (), опікувалася дітьми, хатніми мешканцями та домашнім господарством. Зазвичай матрона не могла займатися політичною або державною діяльністю.
Римські матрони, які увійшли в історію:
Аврелія Котта Антонія Молодша Агрипіна Старша Фульвія Бамбула Доміція Луцілла Молодша
Пізніше в слов'янських мовах слово матрона стало використовуватися в значенні поважна матінка, мати родини. Від терміна «матрона» виникло християнське жіноче ім'я Матрона.
Див. також Матроналії
Література