Населення Великої Британії. Чисельність населення країни 2015 року становила 64,088 млн осіб (23-тє місце у світі). Чисельність британців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 12,17 ‰ (161-ше місце у світі і 3-тє в Європейському союзі після Німеччини та Франції), смертність — 9,35 ‰ (60-те місце у світі), природний приріст — 0,54 % (155-те місце у світі).
Історія Населення Великої Британії складається, переважно, з білих британців. Перебуваючи недалеко від континентальної Європи, країни, які лягли в основу Сполученого Королівства, були схильні до багатьох вторгнень та міграцій, особливо зі Скандинавії і континенту, в тому числі Римська окупація протягом кількох століть. Вважається, що британський народ сформувався переважно з різних етнічних груп, які оселилися там до XI століття: докельтської, кельтської, англосаксонської, вікінгської і норманської. Тим не менш, генетик Стівен Оппенгеймер проводив великі дослідження на Британських островах і встановив, що кельти та англосаксонці мають незначний вплив, при цьому більшість британців етнічно беруть корені від іберійської міграції давнього палеоліту (15 тис. років тому), залишки тогочасного населення представлені басками.
Природний рух
Відтворення Народжуваність у Великій Британії, станом на 2015 рік, дорівнює 12,17 ‰ (161-ше місце у світі). Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,89 дитини на одну жінку (140-ве місце у світі). Рівень застосування контрацепції 84 % (станом на 2009 рік). Середній вік матері при народженні першої дитини становив 28,1 року (оцінка на 2012 рік лише для Англії та Вельсу).
Смертність у Великій Британії 2015 року становила 9,35 ‰ (60-те місце у світі).
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,54 ‰ (155-те місце у світі).
Вікова структура Середній вік населення Великої Британії становить 40,5 року (42-ге місце у світі): для чоловіків — 39,3, для жінок — 41,7 року. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 80,54 року (33-тє місце у світі), для чоловіків — 78,37 року, для жінок — 82,83 року.
Вікова структура населення Великої Британії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином: діти віком до 14 років — 17,37 % (5 706 871 чоловік, 5 424 654 жінки); молодь віком 15—24 роки — 12,41 % (4 060 480 чоловіків, 3 891 261 жінки); дорослі віком 25—54 роки — 40,91 % (13 344 087 чоловіків, 12 873 234 жінки); особи передпохилого віку (55—64 роки) — 11,58 % (3 675 565 чоловіків, 3 746 483 жінки); особи похилого віку (65 років і старіші) — 17,73 % (5 086 919 чоловіків, 6 278 667 жінок).
Шлюбність — розлучуваність Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,3; коефіцієнт розлучуваності — 2,0; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — (дані за 2009 рік). Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 33,1 року, жінки — 30 року, загалом — 31,6 року (дані за 2010 рік).
Розселення
Густота населення країни 2015 року становила 267,5 особи/км² (51-ше місце у світі). Центральне ядро розміщення населення країни припадає на столичний регіон Лондона, центральну Англію (Бірмінгем, Манчестер, Ліверпуль), шотландський Лоуленд (між Глазго і Единбургом), південний Уельс (Кардіфф), східну частину Північної Ірландії (Белфаст). Густота населення Великого Лондона становить трохи більше 5200 осіб/км².
Регіон Населення (2011)% (2011)Англія53 012 456Шотландія5 295 000Уельс3 063 456Північна Ірландія1 810 863Велика Британія63 182 000
Урбанізація
Велика Британія надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 82,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,88 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки). У Великій Британії загалом налічується 11 міських агломерацій, населення яких перевищує 500 тис. жителів.
Головні міста держави: Лондон (столиця) — 10,313 млн осіб, Манчестер — 2,646 млн осіб, Бірмінгем — 2,515 млн осіб, Глазго — 1,223 млн осіб, Саутгемптон — Портсмут — 882,0 тис. осіб, Ліверпуль — 870,0 тис. осіб (дані за 2015 рік).
Міграція Річний рівень імміграції 2015 року становив 2,54 ‰ (40-ве місце у світі). Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
У 2022 році сальдо міграції Великої Британії становило понад 600 тисяч, із яких 100% складають мігранти з поза меж ЄС.
Біженці й вимушені переселенці Станом на 2015 рік, у країні постійно перебуває 12,38 тис. біженців з Еритреї, 12,8 тис. з Ірану, 9,05 тис. із Зімбабве, 9,35 тис. з Афганістану, 6,9 тис. із Сомалі, 6,1 тис. з Пакистану, 5,29 тис. із Шрі-Ланки, 6,07 тис. із Судану, 6,49 тис. із Сирії.
У країні мешкає 41 особа без громадянства.
Велика Британія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM).
Расово-етнічний склад
Головні етноси країни: білі — 87,2 %, негри (африканці, негри Карибського регіону) — 3 %, індійці — 2,3 %, пакистанці — 1,9 %, мішаного походження — 2 %, інші — 3,7 % населення (оціночні дані за 2011 рік).
+Етнічні групи Англії та Уельсу, 2021Етнічна група Чисельність %Білі британці44,355,04474.4 %Решта білих (включаючи ірландців, пейві та циган)4,344,1877.3 %Азіати (індійці, пакистанці, бангладешці, китайці та інші)5,515,4559.3 %Негри (африканці, негри Карибського регіону та інші)2,409,2834.0 %Змішані 1,717,9772.9 %Інші1,255,6322.1 %Загалом59,597,578100 %
Прогнози Станом на 2021 рік білі британці і досі складають абсолютну більшість населення, проте протягом останніх десятиліть завдяки міграційній політиці їхня частка стрімко зменшується. Так, за переписом населення 2001 року вони складали 87% населення Англії, 2011 року – 79%, а 2021-го – усього 73%. У Вельсі динаміка подібна: 96%, 93% і 90% відповідно. Ба більше, зменшується також і чисельність білих британців.
У 2010 році демограф Девід Коулман опублікував дослідження, у ході якого він прогнозує майбутній демографічний спад білих британців у Британії, вказуючи, що вони стануть меншиною у Бірмінгемі та Лондоні протягом 2020-х років. Він також підрахував, що приблизно з 2056 по 2066 рік тенденція до зменшення частки білого населення призведе до того, що у Великій Британії білі стануть меншиною. Ним було розглянуто декілька сценаріїв. За одним із них, якщо іміграція складатиме до 254 тисяч осіб на рік, а еміграція білих британців – 74 тисяч осіб на рік, до 2051 року білі британці зменшаться до 59% від загальної кількості населення, інші білі становитимуть 10%, а небілі – 31% населення. До 2066 року це неминуче призведе до того, що білі британці стануть меншиною. Проте динаміка міграції небілого населення, яка була актуальною на момент проведення та публікації дослідження, тільки посилилася: так, у 2022 році сальдо міграції становило понад 600 тисяч, з яких 100% складають мігранти з країн поза межами ЄС.
Такі прогнози розділяє демограф із Оксфордського університету Пол Морланд, який також бачить причину зменшення долі білих британців у міграційній політиці британського уряду.
Українська діаспора
Мови
Офіційна мова: англійська. Інші поширені мови: шотландська — володіє 30 % населення Шотландії, гельська — 60 тис. носіїв у Шотландії, валлійська — 20 % населення Уельсу, ірландська — 10 % населення Північної Ірландії, корнська — 2-3 тис. носіїв у Корнуолі (оцінка 2012 року). У Північній Ірландії найпоширенішою мовою є англійська. У Північному та Західному Уельсі валлійська вельми поширена як перша мова, але в набагато меншій мірі, ніж англійська домінує на південному сході країни.
Велика Британія, як член Ради Європи, 2 березня 2000 року підписала і ратифікувала 27 березня 2001 року Європейську хартію регіональних мов (набула чинності 1 липня 2001 року). Регіональними мовами визнані: корнська, менська, ірландська, шотландська (у Шотландії і Північній Ірландії (ольстерський діалект), валлійська (в Уельсі), гельська.
Релігія
Переважна більшість населення не має релігійної ідентичності. Решта відносять себе до таких релігій та конфесій: християнство (англіканство, римо-католицтво, пресвітеріанство, методизм) — 35,6 %, іслам — 6,7 %, індуїзм — 1,7 %, інші — 3,6 %, не визначились — 2,1 %. Церква Англії та Церква Шотландії виконують функцію національних церков у своїх країнах. Освіта
Сполучене Королівство відрізняється надзвичайно високим рівнем грамотності. Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 6,7 % ВВП країни, станом на 2013 рік (36-те місце у світі). Середня тривалість освіти становить 18 років, для хлопців — до 17 років, для дівчат — до 18 років (станом на 2014 рік). У Британській імперії загальна освіта первинного рівня була запроваджена ще 1870 року, середнього — 1900 року. Батьки зобов'язані забезпечити дітям здобуття освіти у віці від 5 до 16, і можуть продовжити навчання безкоштовно у вигляді професійної підготовки або продовження навчання до 18 років. Близько 40 % британських учнів йдуть здобувати вищу освіту (18+).
Середня і професійна
Вища
Охорона здоров'я
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,81 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік). Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік). Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,1 % ВВП країни (30-те місце у світі).
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,38 ‰ (187-ме місце у світі); хлопчиків — 4,8 ‰, дівчаток — 3,95 ‰. Рівень материнської смертності 2015 року становив 9 випадків на 100 тис. народжень (148-ме місце у світі).
Велика Британія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Захворювання 2012 року було зареєстровано 126,7 тис. хворих на СНІД (36-те місце у світі), це 0,33 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (81-ше місце у світі). Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 600 осіб (82-ге місце у світі).
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 29,8 % (43-тє місце у світі).
Санітарія Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 99,1 %, в сільській місцевості — 99,6 %, загалом по країні — 99,2 % (станом на 2015 рік). Споживання прісної води, станом на 2008 рік, дорівнює 13,03 км³ на рік, або 213,2 тонни на одного мешканця на рік: з яких 58 % припадає на побутові, 33 % — на промислові, 9 % — на сільськогосподарські потреби.
Соціально-економічне становище Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 55,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 27,6 %; частка осіб похилого віку — 27,6 %, або 3,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2013 року перебувало 15 % населення країни. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 1,7 %, верхній дециль — 31,1 % (станом на 2012 рік).
Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 58,961 млн унікальних інтернет-користувачів (10-те місце у світі), що становило 92 % загальної кількості населення країни.
Трудові ресурси