Агьея (*अज्ञेय, 7 березня 1911 —4 квітня 1987) — індійський поет, письменник, журналіст, викладач.
Життєпис Походив з родини вчених. Син археолога та викладача Гірананда Ватсьяяна. Народився у с. Кушинагар (об'єднані провінції Агри та Ауда) під час археологічної експедиції батька. При народженні отримав ім'я Саччідананд. Замолоду під впливом батька вивчив санскрит, перську, англійську та бенгальську мови, був знайомий з найкращими зразками літератури. В цей час подорожував разом з родиною містами Ґоракхпур, Лакхнау, Наланда, Удупі, Мадрас, Джаландхар, Джамму, Срінаґар.
У 1927 році закінчив Християнський коледж у Мадрасі, а у 1929 році отримав ступінь бакалавра у Християнській школі Формана у Лахорі. Тоді ж поступив до Пенджабського університету. Незабаром брав участь у науковій експедиції до Кашміру.
Втім у 1930 році за участь в антибританському опозиційному русі був ув'язнений та виключений з університету. Знаходився у в'язницях Лахору та Делі до 1933 року, потім у 1933–1935 року перебував під домашнім арештом. в цей час починає займатися літературною діяльністю.
У 1936 році, через рік після звільнення, почав реадгувати журнал Сайнік в Агрі, а потім журнал Вішал Бхарат у Калькуті. Водночас стає членом Асоціації прогресивних письменників, а спочатку війни з Німеччиною у 1941 році долучається до антифашистського фронту. В 1943 році поступає добровольцем до Індійською союзної армії (воювала проти японців, у лавах якої перебував до 1946 року.
Після демобілізації, у 1947 році починає редагувати літературний журнал «Пратек» в Алахабаді. Водночас співпрацює з місцевим радіо. З 1951 року переходить до журналу «Вак» У цей час багато подорожує Індією.
У 1961 році запрошується з лекціями до Каліфорнійського університету (Берклі, США), де перебував до 1964 року. По поверненню до Індії у 1965 році засновує щотижневик «Дінаман», який очолював до 1968 року.
Тоді ж організує власну літературну подорож Європою до 1969 року, коли знову повертається до Каліфорнійського університету як професор. У червні 1970 року переїздить до Нью-Делі, де у 1973–1974 році працює головним редактором журналу «Ная Пратек».
У 1976 році як запрошений професор протягом 8 місяців викладає у Гейдельберзькому університеті (Німеччина). У 1977 році запрошується завідувачем кафедри порівняльного літературознавства у Джодхпурському університеті (Раджастхан, Індія).
З 1977 до 1980 році очолює щоденну газету «Навбхарат Таймс». Незабаром остаточно оселяється в Нью-Делі, де й помирає 4 квітня 1987 року
Творчість Його псевдо «Агьея» (з 1933 року) значить «Незбагнений». Був провісником модернистської течії в індійській літературі. багато зробив для відродження дещо позабутих поетів. Видав три значні антології поезії: «Семериця струн», «Друга семериця», «Третя семериця».
Відомий також перекладав творів індійських авторів англійською мовою, а також творів всісвітнього відомих поетів та письменників мовою гінді.
Поезія (збірки) «Переможений вісник», 1933 рік «Роздум», 1942 рік «Досить», 1946 рік «На мить на зеленій траві», 1949 рік «Божевільний мисливець», 1954 рік «Ці розтоптані веселки», 1957 рік «Арі О'Каруна Прабхамай», 1959 рік «Двері поперек двору», 1961 рік «Золоті водорості», 1965 рік «Перед-», 1965 рік «Стільки разів і стільки човнів», 1965 рік «Тому що я знаю його», 1969 рік «Морські настрою», 1970 рік «Спершу я плету байдужість», 1973 рік «Під Великим Деревом», 1977 рік «Тінь на закруті річки», 1982 рік
Проза «Шекхар», роман у 3 частинах (остання не видана) «Острови на річці», роман «Кожному свій незнайомець», роман «Заблукла», збірка оповідок «Традиція», збірка оповідок «Біженці», збірка оповідок «Барахкхамбха», збірка оповідок
П'єса Уттар Пріядарші
Мемуари Бхаванті Антара Шашваті Шеша Кавіман
Нагороди премія Індійської Національної академії літератури, 1964 рік премія «Джнянпітх», 1978 рік премія «Золотий вінець», 1983 рік
Примітки
Джерела Amaresh Datta (2006). The Encyclopaedia Of Indian Literature (Volume One (A To Devo), Volume 1. Sahitya Akademi. p. 103. ISBN 81-260-1803-8.