Кунчан Намбіар (малаялам:കുഞ്ചൻ നമ്പ്യാർ, 1705 —1770) — один з відоміших малаяламських поетів, сатирик, драматург держави Траванкор.
Життєпис Народився у м. Кілікурусімангалам (сучасний штат Керала). Замолоду вияви хист до поезії. З родиною часто переїзжав з міста на місце. З часом здобув гарну освіту. Ще замолоду став популярним автором віршів малаяламською мовою. Був запрошений до двору Траванкорських магараджей в Алуві, де провів значну частину дорослого життя. Був придворним поетом при володарях Марттанді Вармі та Дхармі Раджи.
Творчість Складав свої поеми виключно малаяламською мовою, ставши її популяризатором. Працював у жанрах аттаккатха (літературний текст для танцювальної драми катхакалі, що отримала світову популярність) і кіліппатту («пісня»). Найвідоміші: «Тотодія-пада», «Калланілата калам» («Час без смерті»), «Пісня папуги», «Пісня про Крішну».
З ім'ям Кунчана Намбіара пов'язують появу нового театрального жанру — туллаля. Туллаль — синкретичний жанр, що поєднує в собі танець і спів. Зазвичай туллаль виконувався одним актором. Теми для текстів, як правило, бралися з пуран, і в розробці цих тем дозволялося безліч відступів, які й становили найцікавішу частину туллаля. Кунчан Намбіар вважається найвідомішим і найталановитішим автором творів цього жанру. Місцевий колорит, яскраві сцени, що зображують навколишнє його дійсність, які він вводив в свої туллали, захоплювали простого керальца. Усього у доробку Кунчана 40 туллалів. Найулюбленішими є «Розповідь про Сунду та Упасунду», «Розповідь про дивовижну квітку», «Звільнення Гаджендри».
Твори Намбіара міцно увійшли до національного фонду малаяльскої словесності.
Джерела George K. M., Ramacaritam and the study of early Malayalam, Kottayam, 1956 Е. П. Челышев. Азия. Африка. — Санкт-Петербург, Азбука; Москва, Терра, 1998