Синхросигнал (тактовий сигнал) — сигнал, що забезпечує координацію роботи деякої кількості цифрових мікросхем. Широко застосовується в цифровій електроніці від електронних годинників до обчислювальної техніки.
Синхросигнал зазвичай має форму меандра та коливається між двома логічними рівнями — високим та низьким.
Характеристики Прийнято вважати, що активним рівнем тактового сигналу є високий, якщо він знаходиться в цьому стані або коли його стан змінюється в момент, що задається зростаючим фронтом тактового сигналу. Інакше вважається, що активним є низький рівень John F. Wakerly Digital Design: Principles and Practices. — 4th Edition, 2005. — ISBN 0-13-186389-4 .
До інших характеристик синхросигналу відносять: період () — відрізок часу між сусідніми переходами, що робить сигнал в одному напрямку; частота () — величина, обернена періоду; такт () — перший перепад чи імпульс в межах періоду, а інколи й сам період; прогальність () — відношення періоду повторення імпульсу до його ефективної тривалості; коефіцієнт заповнення () — відносний час у відсотках, протягом якого тактовий сигнал має активний рівень. Величина, обернена прогальності.
Генерація
Для створення тактового сигналу в різних цифрових схемах — від годинників до суперкомп'ютерів — застосовуються пристрої, що називаються тактовими генераторами або генераторами синхросигналу.
Використання Синхросигнал використовується в таких схемотехнічних елементах: тригерах; регістрах; лічильниках; та інших, побудованих на їх основі. Завдяки цьому їх називають синхронними Бабич Н. П., Жуков И. А. Компьютерная схемотехника. Методы построения и проектирования: Учебное пособие. — К.: «МК-Пресс», 2004. — 576 с., илл. — ISBN 966-96415-2-7. , адже запис біту можливий лише при збіжності сигналів на інформаційному та тактовому входах.
Запис може відбуватися: по рівню (прямому чи інверсному); по фронту (перепад від нуля до одиниці чи навпаки).
Див. також Тактова частота
Примітки
Посилання УРЕ: СИНХРОНІЗАЦІЯ