Араукаритова сві́та — літостратиграфічний підрозділ верхньокарбонових відкладів гжельського ярусу Донбасу. Відклади світи згідно залягають на породах авіловської світи і перекриваються відкладами картамиської світи нижньої пермі. Нижню границю світи проводять по підошві маркуючого горизонту вапняку P1, верхню — по підошві вапняку Q1.
Назва Назва світи дана за стовбурами Араукарій, які часто зустрічаються в породах світи. Синоніми: світа С33 (Р), зона С3d.
Поширення Відклади араукаритової світи відслонюються на південно-західному крилі Головної Донбаської антикліналі у верхній течії річки Кривий Торець, біля міст Дружківка та Константинівка, по берегах річки Клебан-Бик, у балці Залізна, а також в межах південно-західного борту Бахмутської западини в басейні річки Лугань.
Стратотип Розріз світи в інтервалі Р1-Р50 відслонюється на лівому схилі долини річки Лугань, північна окраїна села Калиново Луганської області. Верхня частина розрізу світи (інтервал Р4-Q1)добре відслонена в лівому березі Миронівського водосховища біля села Луганське Донецької області.
Літологія Розріз світи представлений товщею потужних аркозових пісковиків, скрокатоколірними до сірих аргілітами і алевролітами з прошарками сірих глинистих, часто доломітизованих вапняків. Загальна потужність світи коливається в межах від 600 до 950 м, сягаючи максимуму в центральній частині Донецького басейну. У східній частині Донбасу відклади світи поширені обмежено. У поліфаціальному розрізі араукаритової світи виділяють два макроцикліта: нижній араукаритовий (від Р1 до Р3) і верхній араукаритовий (від Р3 до Q1). У крупнозернистих пісковиках нижнього макроцикліту зустрічаються у значній кількості уламки літифікованої деревини Dadoxylon amadokense Zal., які іноді сягають значних розмірів (до кількох метрів завдовжки). Вверх за розрізом збільшується вміст строкатоколірних аргілітів і алевролітів. Пласти вапняків в нижньому макроцикліті утворюють витримані по латералі маркуючі горизонти: P1, P2, P3, P4, P5, P50.
Фауністичні і флористичні рештки Фауна зустрічається переважно в нижній частині розрізу світи, тоді як відклади верхньої містять викопну флору, а також поодинокі рештки мушель пелеципод і остракод.Араукаритовая свита в стратиграфической схеме каменноугольных отложений Донецкого бассейна
Форамініфери Quasifusulina longissima (Moell.) Triticites (Triticites) rossicus (Schellw.) Tr. (Rauserites) ex gr. stuckenbergi Raus. Rugosofusulina ex gr. alpina (Schellw.) Daixina ex gr. baituganensis Raus. Nodosaria netchajewi Tscherd.
Корали Caninia ruprechti var. meridionalis Fom. Caninia schechunowi Fom. Orygmophyllum troitskense Fom. Sestrophyllum pumilum Fom. Carinthophyllum sp.
Моховатки Polypora timanica Stuck. P. subfenestelloides Dun. Goniocladia subpulchra Sch.-Nest. G. tenuis Sch.-Nest. Rhabdomeson monocyclum Sch.-Nest. Nematopora ivanovi subsp. donbassica Dun.
Брахіоподи Rhipidomella pecosi Marcou Dictyoclostus dortoni King D. neoinflatus Lieh. Buxtonia subpunciata Nik. var. araucaritica Lich. Linoproductus konincki (Vern.) Camarophoria mutabilis Tschern. Choristites fritschi (Schellw.).
Пелециподи Schizodus wheeleri Swall. Pleurophorus subcostatus Meek et Worthen Aviculopecten occidentalis Schum. Lima retiferiformis Netsch. Myalina permiana Swall. M. swallowi M'Coy Edmondia oblonga Tschern. Anthraconaia curta (Schulga) Anthr. elegantula (Schulga) Anthr. convexa (Schulga).
Флора Pecopteris mironovana Zal. et Tschirk. Sphenqphyllum oblongifolium Germ, et Kaulf. Sph. Thonii Mahr Sigillaria (Subsigillaria) ichtyolepis Sternb. Sphenocallipteris scythica Zal. Odontopteris naumichana Zal. Walchia piniformis Schloth. Dadoxylon amadokense Zal.
Примітки
Джерела