У період існування Герцогства Буковина у краї діяли наступні освітні установи та заклади:

Освітні установи Крайова шкільна рада Буковини, м. Чернівці () створена 1869 р. Крайова шкільна рада була вищою інстанцією у справах нагляду та керівництва школами Буковини. Їй підлягали навчальні заклади, що входили в коло діяльності повітових шкільних рад, педагогічні семінарії, середні навчальні заклади, приватні і спеціальні школи, початкові школи. У компетенцію крайової шкільної ради входило: контроль за діяльністю повітових і місцевих (общинних) шкільних рад, педагогічних семінарій, затвердження директорів і викладачів шкіл, що знаходились на утриманні общин, затвердження навчальних планів і посібників, підручників для середніх, ремісничих та початкових шкіл, складання річних звітів про стан шкільної справи в краї. Цісарським декретом від 8 липня 1895 р. права і повноваження шкільних рад були розширені в напрямку посилення нагляду за діяльністю навчальних закладів. Наказом міністерства віровизнань та освіти від 18 березня 1908 р. Крайовій шкільній раді надавалися додаткові права з нагляду за середніми навчальними закладами. Головою Крайової шкільної ради був начальник Буковинської крайової управи. Крім цього членами ради були: два представники Виконавчого комітету Буковинського сейму, один референт з питань адміністративно-господарських шкільних справ, крайові шкільні інспектори, представники віровизнань (двоє від православної церкви, по одному від інших віровизнань), два представники від учителів і один від Чернівецької міської общини. Крім голови і представників Виконавчого комітету Буковинського сейму, всі члени ради призначалися указом цісаря згідно з поданням міністерства віровизнань та освіти.

При вступі на посаду члени ради присягали цісарю. Законом від 26 березня 1869 р. встановлювалися посади крайових шкільних інспекторів. Вони призначалися Указом цісаря за пропозицією міністерства віровизнань та освіти, крайовий шкільний інспектор зобов’язаний був перевіряти підлеглі йому початкові та середні школи, як з навчально-педагогічних так і з адміністративно-господарських питань.

Крайова шкільна рада Буковини підпорядковувалася безпосередньо міністерству віровизнань та освіти, цьому ж міністерству надсилались річні звіти і протоколи засідань. Крайовій шкільній раді підпорядковувались повітові, міські та общинні шкільні ради.

Припинила свою діяльність 1918 р. в зв’язку з розпадом Австро-Угорщини.

Інспекторат народних шкіл Буковини () створений для нагляду за діяльністю шкіл. Діяв до 1869 р.

Чернівецька повітова шкільна рада () утворена на підставі цісарського Указу від 8 лютого 1869 р. До її утворення нагляд за шкільництвом в повітах здійснювали повітові управи та дистриктний шкільний інспекторат. До функцій повітових шкільних рад входило: нагляд за навчальними закладами, відкриття і розширення шкіл, розгляд дисциплінарних справ учителів, підвищення кваліфікації вчителів, організація перевірок шкіл, подання інформації, звітів, пропозицій у вищі інстанції. Повітова шкільна рада засідала не менше одного разу на місяць, рішення приймалися більшістю голосів. Повітова шкільна рада підпорядковувались Крайовій шкільній раді, їй підпорядковувалися місцеві шкільні ради. Ліквідована 1918 р. у зв’язку з розпадом Австро-Угорщини.

Комісія з прийому екзаменів на право викладання в середніх школах, м. Чернівці ( ; ) розпочала свою діяльність 1875 р. як екзаменаційна комісія для кандидатів на посади вчителів для гімназій та реальних шкіл. У 1911/1912 навчальному році почала діяти як екзаменаційна комісія для кандидатів на посади вчителів усіх типів середніх шкіл. Підпорядковувалась міністерству віровизнань та освіти. Припинила свою діяльність 1923 р.

Екзаменаційна комісія для кандидатів на вакансії вчителів загальних народних та міщанських шкіл, м. Чернівці ( ; ) створена 1873 р. як екзаменаційна комісія для кандидатів на посади вчителів загальних, народних та міщанських шкіл. Кандидати здавали усний екзамен з педагогіки, мови викладання, математики, історії, географії, природознавства, фізики, каліграфії, співу та ін. і отримували свідоцтва на право викладання в загальних народних та міщанських школах. Підпорядковувалась міністерству віровизнань та освіти Австро-Угорщини. У реорганізованому вигляді діяла і в румунський час.

Екзаменаційна комісія для учнів середніх шкіл Буковини м. Відень () створена під час Першої світової війни для можливості складання іспитів за програмами гімназій та реальних шкіл для учнів, що проживали на територіях областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни. Діяла до розпаду Австро-Угорщини.

Курси для учениць жіночих ліцеїв Буковини м. Відень () створені під час Першої світової війни для навчання та складання іспитів ученицями жіночих ліцеїв Буковини. Діяли до розпаду Австро-Угорщини.

Заклади з підготовки вчителів Чернівецька цісарсько-королівська чоловіча вчительська семінарія () заснована 1870 р. у відповідності з розпорядженням міністерства освіти та віросповідань Австрії від 14 травня 1869 р. «Про педагогічні семінарії Австрії». Підготовка учителів велася окремо на чоловічому та жіночому відділеннях. Раніше підготовка учителів здійснювалася католицькою та православною чоловічими педагогічними школами та учительською препарандою. На базі цих шкіл і була створена державна учительська семінарія. Навчання тривало 3 роки, з 1901 р. — 4 роки. У 1875 р. була відкрита 4-х класна базова школа та дитячі ясла для проходження практики. У 1905 р. було відкрито українське та румунське відділення з відповідними мовами викладання. Кожне національне відділення мало свого директора та викладацький склад. У 1918 р. семінарія реорганізована в педагогічну школу з підготовки вчителів (чоловічу), яка підпорядковувалася Генеральному секретаріату освіти Румунії, з 1923 р. — XIV Окружному шкільному інспекторату Румунії. З 1938 р. діяла відповідно до законів та положень про створення вищих шкіл по підготовці вчителів від 11 листопада 1938 р. та від 26 березня 1939 р. Викладались дисципліни: Закон Божий, методика викладання, румунська, німецька, французька, українська мови, історія, географія, математика, право, природознавство, каліграфія, співи, фізичне виховання, ручна праця, музика. Ліквідована в 1940 р., відновила свою діяльність в 1941 р., остаточно ліквідована 1944 р. Чернівецька цісарсько-королівська жіноча вчительська семінарія () заснована 1874 р. у відповідності з розпорядженням міністерства освіти та віровизнань Австрії від 14 травня 1869 р. «Про педагогічні семінарії Австрії». Підготовка учителів велася за статевою ознакою. У 1874/1875 навчальному році школа мала 3 курси навчання, пізніше — 4. При школі діяв дитячий садок для проходження педагогічної практики. З початку існування і до 1918 р. семінарія була підпорядкована Крайовій шкільній раді, в 1918 р. реорганізована в жіночу школу по підготовці вчителів, яка в 1936 р. отримала назву школа з підготовки вчителів (жіноча) «Марія Войкіца», яка підпорядковувалась Генеральному секретаріату освіти та XIV окружному шкільному інспекторату Румунії. З 1938 р. діяла відповідно до законів та положень про створення вищих шкіл з підготовки учителів від 11 листопада 1938 р. та від 26 березня 1939 р. Після закінчення школи випускники отримували право займати посаду вчителя, помічника вчителя чи тимчасового вчителя. Викладались дисципліни: Закон Божий, німецька, латинська, румунська та французька мови, право, історія, географія, психологія, формальна та соціальна логіка, професіональна етика та педагогіка, фізика, хімія, природознавство, малювання, співи, ручна праця, фізичне виховання. Ліквідована в 1940 р., відновила свою діяльність в 1941 р., остаточно ліквідована 1944 р. Учительська семінарія в м. Чернівці відкрита 1905 р. як український відділ цісарсько-королівської учительської семінарії. У 1919 р. реорганізована в державну учительську семінарію. Діяла до 1924 р. Школа вправ, з'єднана з Чернівецькою учительською семінарією () створена 1872 р. для проходження практики та набування навичок в проведені уроків та виховних занять. Ліквідована 1918 р. Православна учительська препаранда в м. Чернівці ( ; ) відкрита 1848 р., як дворічна препаранда для підготовки вчителів. Викладались дисципліни: німецька, румунська, частково українська мови, письмо, арифметика, співи, також методика навчання та виховання в народній школі. У 1858 р. до препаранди приєднано православну школу вправ, в якій проходили практику кандидати на посади вчителів. Ліквідована після створення учительських семінарій. Приватна дівоча учительська семінарія «Українська школа» в м. Чернівці відкрита товариством «Українська школа» 1909/1910 навчальному році. Згідно з розпорядженням міністерства віровизнань та освіти від 8 березня 1913 р. № 7764 семінарія отримала право прилюдності. Завданням дівочої учительської семінарії була підготовка дівчат до викладання в народних школах. Семінарія мала 4 класи. Після закінчення навчального курсу учениці складали іспит на атестат зрілості. Мова викладання була українська. Вивчалися предмети: релігія, українська, німецька мови, географія, історія, арифметика та геометрія, природознавство, фізика, палеографія, музика, рукоділля, гімнастика. Ліквідована 1921 р.

Заклади освіти в Чернівцях

Гімназії та ліцеї Державна гімназія № 1 в Чернівцях () відкрита 24 грудня 1808 р. як п'ятикласна класична державна гімназія. У 1815 р. на базі випускного класу відкрито дворічні філософські курси, які в 1848 р. були об'єднані з гімназією, після чого гімназія отримала статус восьмикласної. В 1901 р. гімназія мала назву ц. к. І-а державна гімназія в Чернівцях. Під такою назвою діяла до 1918 р. Після розпаду Австро-Угорщини та входу Буковини до складу Румунії реорганізована в державний ліцей «Арон Пумнул». Це був середній загальноосвітній заклад європейського класичного типу. Тут викладали педагоги, які отримали вищу освіту в престижних європейських університетах Відня, Парижа, Берліна. Важливе місце в навчальній програмі займали класичні мови. До 1918 р. гімназія підпорядковувалась міністерству віровизнань та освіти Австрії (з 1867 р. Австро-Угорщини), Буковинській крайовій шкільній Раді, з 1918 — міністерству освіти Румунії та XIV Окружному шкільному інспекторату. Ліцей ліквідований 1940 р., відновив свою діяльність 1941 р., остаточно ліквідований 1944 р. Державна гімназія № 2 в Чернівцях () відкрита в червні 1896 року з українськими паралельними класами, яка в 1901 р. була реорганізована в цісарсько-королівську II-гу державну гімназію. У листопаді 1918 р. на базі українських паралельних класів була відкрита Українська гімназія, на базі німецьких паралельних класів — Німецька гімназі. У жовтні 1921 р. українська гімназія перейменована в чоловічий ліцей № 4, який пізніше отримав назву ліцей «Мареле Воєвод Михай», німецька гімназія перейменована в чоловічий ліцей № 2, який пізніше отримав назву ліцей «Куза Вода». До 1918 р. гімназії підпорядковувались міністерству віровизнань та освіти Австро-Угорщини та Буковинській крайовій шкільній раді, з 1918 р. — міністерству освіти Румунії та XIV Окружному шкільному інспекторату. Обидва ліцеї були ліквідовані 1940 р., відновили свою діяльність 1941 р., остаточно ліквідовані 1944 р. Чоловіча гімназія м. Чернівці () відкрита 1901 р., як філія цісарсько-королівської І гімназії. 1906 р. реорганізована в цісарсько-королівську III гімназію. 1909 р. стала восьмирічною. 1919 р. перетворена в єврейську гімназію, 12 жовтня 1919 р. отримала назву Єврейський державний ліцей, 1922 р. — державний ліцей № 3, 1931 р. — чоловіча гімназія № 1, 1936 р. — чоловіча гімназія «Мирон Костин». Припинила свою діяльність 1940 р. Відновила 1941 р., остаточно ліквідована 1944 р.