Тіто Ґо́ббі (, 24 жовтня 1913, Бассано-дель-Граппа — 5 березня 1984) — італійський співак (баритон) і оперний режисер-постановник.
Біографія Здобув юридичну освіту в универсітеті Падуї. Перший публічний виступ на сцені міського театру Ґуббіо в партії Родольфо («Сомнамбула» Белліні) датований 15 травня 1935 року;Англ. Френк Гемілтон. Хронологія виступів Тіто Ґоббі в трьох постановках 1935 року Ґоббі співав басом, проте вже в 1936-му зупиняється на кар'єрі баритона. З 15 січня 1936 року виступав у третьорядних партіях на сцені міланської Ла Скала.
У 1936 році здобув 1-шу премію на міжнародному конкурсі вокалістів у Відні; у червні того ж року дістав першу партію в римському театрі Адріано — Жоржа Жермона в «Травіаті» Верді. 1937 року виходить перший із двадцяти шести фільмів-опер за участю Гоббі — «Кондотьєри» Джузеппе Бечче, зйомки якого забрали сім місяців.
З 1937 до кінця 1950-х років регулярно співав у римському Teatro dell'Opera, від травня 1938 — перші партії (Марсель в «Богемі», Данкайро в «Кармен»). Не раз виступав у масштабних постановках просто неба в Термах Каракалли, що часто ставилися за режиму Муссоліні. Засвоїв як класичний репертуар італійського бельканто, так і опери сучасних італійських композиторів, Сергія Прокоф'єва і Ваґнера. Уперше виступив у Венеції, Палермо і Берліні 1941 року. 4 квітня 1942 року дебютував у Ла Скала в ролі Белькоре («Любовний напій» Доніцетті).
Після війни, в лютому 1948 року, уперше виступив у Лондоні та Ліверпулі й записав цикл арій у лондонській студії EMI Abbey Road. Того ж року здійснив світове турне в США, ПАР і Швецію. У 1950—1951 роках знову виступав із сольними концертами в Лондоні, а також у Зальцбурґу, Вісбадені, Мюнхені та ін., здійснив піврічне турне Південною Америкою. Із середини 1950-х років Ґоббі проводив майже весь кожен сезон у міжнародних турне, лише зрідка з'являючись на італійській сцені. У цей період найпопулярнішими партіями Ґоббі були Яґо («Отелло») і Скарпіа («Тоска»); за своє життя він, за власним твердженням Ґоббі, виступив у партії Скарпії понад 900 разів (включно з концертними виконаннями й фільмом Франко Дзефіреллі 1964 року).Англ.: Френк Гемілтон. Репертуар Тіто Гоббі
Наприкінці 1960-х років голос Ґоббі почав втрачати багатство тембру, співак скоротив сольні виступи і взявся за оперну режисуру, працюючи на базі Чикадзької ліричної опери (Lyric Opera of Chicago). Першою постановкою для нього став «Джанні Скіккі» Пуччіні (1970), у якому Ґоббі сам виконував заголовну партію. У постановці Ґоббі чикадзька трупа виконала «Тоску», «Фальстафа», «Бал-маскарад» і класичні опери. Востаннє маестро виконав роль Фальстафа в Амстердамі 1977 року.
Виноски
Посилання Тіто Ґоббі. Передмова. Голос як дар Тіто Ґоббі. Маленька партія. Грим Тіто Ґоббі. «Дон Жуан» Тіто Ґоббі. «Два Фіґаро» Тіто Ґоббі. «Вільгельм Телль» Тіто Ґоббі. «Ернані» Тіто Ґоббі. «Ріґолетто» Тіто Ґоббі. «Травіата» Тіто Ґоббі. «Симон Бокканеґра» Тіто Ґоббі. «Дон Карлос» Тіто Ґоббі. «Отелло» Тіто Ґоббі. «Фальстаф» Тіто Ґоббі. «Паяци» Тіто Ґоббі. «Тоска» Тіто Ґоббі. «Плащ» Тіто Ґоббі. Композитори — мої сучасники Біографії: на belcanto.ru і musikkk.narod.ru. Фотографії Асоціація пам'яти Тіто Гоббі