Адрія́н Володи́мирович Копистя́нський (5 серпня 1883в деяких джерелах зазначається 1871 рік, с. Хлиплі, нині Мостиський район Львівська область — 20 січня 1938, Львів) — український історик, член Ставропігійського братства, дотримувався москвофільських поглядів.

Життєпис Закінчив навчання у Львівському університеті, викладав географію та історію у гімназії Станіслава, з 1928 року — в Академічній гімназії Львова. У довоєнний час видав друком декілька історичних праць, серед них — праця про литовського князя Михайла Сигізмундовича.

Упродовж 1915—1924 років працював в Російській імперії та СРСР — відійшов при відступі царської армії з Галичини. Після Жовтневого перевороту опинився в Сибіру, там очолював Карпато-руський комітет. Під його головуванням проведено два з'їзди комітету — в Челябінську та Омську та сформовано карпато-руський полк у складі збройних сил Колчака. В тому часі декларував пропозицію про приєднання Підкарпатської Русі до Росії. У 1918—1919 роках служив у органах освіти уряду адмірала О. Кол­чака.

Після повернення до Галичини, знову викладав у гімназії в Стані­славі, згодом — у Львові. З 1924 року — член Ставропігійського братства. Певний час очолював Товариство імені Михайла Качковського, друкував популярні нариси з історії Галичини російською мовою. Зокрема, 1935 року опублікував ви­важену статтю про історичну кон­­цеп­цію Михайла Грушевського.

Похований на полі № 63 Личаківського цвинтаря.

Праці 1906 — «Michał Zygmuntowicz książę litew­ski» (Львів); 1914 — «Оповідання з істориї Австрийско-Угорскої держави в звязи з всесьвітною істориєю» (Калуш); 1917 — «З минулого Галицької Русі»; 1917 — «Возможно ли отделеніе Украины отъ Россіи» (Ростов-на-Дону), 1927 — «Скит Манявський» (Перемишль, накладом Українського Голосу); 1929 — «Стара княжа Русь в народних піснях та переказах»; 1930 — «Истори­ческие труды И. И. Шараневича» (Львів); 1931 — «Историческій очеркъ сооруженія Ставропигійской Успенской церкви во Львове» (Львів); 1931—1933 — «История Руси», тритомник, довів до 12 століття, відстоював у ньому поняття історії Галицької Русі як сучасті загальноросійської історії; 1935 — «Sche­mat historii ruskej w teoretycznem i prak­tycznem ujęciu prof. Michała Hruszew­skiego»; 1936 — «Матеріали, що стосуються історії львівського Ставропігіону» (Львів); 1937 — «Музеї львівські та навчання історії в гімназіях нового зразка»; «Дополнения к материалам, относящимся к истории Львовского став­ро­пигиона в XVIII в.» (Львів).

Примітки

Джерела П. З. Гуцал Копистянський Адріан Володимирович // Експерт Ваврик В. Р. Адриан Владимирович Копыстянский // Краткий очерк Галицко-Русской письменности. — Лувен, 1973. — С. 65. А. В. Копистянський та його діяльність в Росії Копистянський А. Стара княжа Русь в народних піснях–билинах / Др. Адріян Копистянский. — Львів: Изд. о-ва им. М. Качковского, 1929. — XVI, 119, 2 с., включ. обкл. — (Народная библиотека; ч. 485.)