Поло́ва — відходи при обмолочуванні й очищуванні (провіюванні) зерна хлібних злаків, льону та деяких інших культурНовий словник української мови. Тт. 1-4 — К.: «Аконіт», 1998., що складаються з колоскових лусок, квіткових плівок, остюків та ін.

Слово «полова» походить від , спорідненого з *pelvelъ («бур'ян», «плевел») і *pelti («полоти»).

Полова утворюється при обмолочуванні колосся і відділяється від зерна віянням, що може здійснюватися вручну, віялкою, складною (обладнаною віялками) молотаркою або зернозбиральним комбайном.

Для зберігання полови будували пелевні («половні», «пелевники», «половники») — прибудови до стодол або окремі споруди. Полову могли також зберігати в стодолах (які в деяких місцевостях також звалися пелевнями). Засіки для полови називалися половниками.

Використання Полова використовується як корм для тварин. При цьому застосовується метод термічної або механічної переробки полови. Разом з соломою полова називається токовими кормами. Необроблена полова в жуйних тварин може спричинити засмічення книжки (що призводить до смерті), тому її піддають термічній обробці — пропарюванню. Для цього пересипану пошарово висівками або макухою в особливих чанах полову заливають окропом. Застосовується також силосування, іноді разом із соковитими кормами.

Полова використовується як наповнювач при виготовленні саманної цегли, а також (разом з соломою) — як добриво для поповнення вмісту органічної речовини в ґрунті.

У культурі Оскільки полова є відходом при обробці зерна, слово «полова» можуть вживати в переносному значенні, коли йдеться про щось непотрібне, погане, нікудишнє, нікчемне.

У Біблії У Євангелії від Матвія (3:12) правидників та грішників порівнюють з пшеницею та половою, Бога — з господарем току, який провіюватиме пшеницю. Іван Хреститель каже фарисеям і садукеям наступне:

У Псалмі (1:4) грішників теж порівнюють з половою:

У Псалмі (35:5) перемогу над супротивниками порівнюють з розпорошенням полови на вітрі:

У Книзі пророка Ісаї (17:13) втечу ворогів порівнюють з розпорошенням полови на вітрі:

Прислів'я Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш. Слово — не полова, язик — не помело. Обмова — полова: вітер її рознесе, але й очі засипле. Слова — полова, а праця — диво. Мудрої книги мова — не полова. Старого горобця на полові не обдуриш. Полову їсть, а фасону не втрачає (не теря). З дурнем вести розмову — що віять полову.

Див. також Висівки Біомаса

Примітки

Посилання